Підсумки виконання Київського регіонального проекту «Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості»
29.10.2012
Підсумки виконання Київського регіонального проекту «Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості»
Як реалізуються повноваження органів самоорганізації населення столиці у сфері житлово-комунальних послуг:
деякі результати київського регіонального проекту
«Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості»
25 жовтня 2012 року у приміщенні УНІАН відбулася прес-конференція за підсумками виконання Київського регіонального проекту «Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості», який був здійснений за підтримки міжнародних донорських організацій – Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.
Проектом передбачалося створення механізмів впливу органів самоорганізації населення м. Києва (далі – ОСН) на забезпечення киян якісними житлово-комунальними послугами через розробку та впровадження необхідних для цього локальних нормативно-правових актів.
У прес-конференції узяли участь від виконавців проекту Андрій Нєстєрков, керівник ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка», Олександр Чунаєв, виконавець проекту, заступник голови Комітету на громадських засадах, Валерій Гуманенко, член робочої групи проекту, керівник ОСН «Комітет мікрорайону «Березняки – Тельбін» м. Києва, і від виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Владислав Шелоков, прес-секретар Головного управління контролю за благоустроєм, та Віктор Галета, начальник відділу – заступник начальника Головного управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.
Андрій Нєстєрков як керівник відмітив, що Комітет мікрорайону «Русанівка» вже багато років здійснює свою діяльність у сфері житлово-комунальних послуг та ремонтних робіт. Першим успішним проектом стало проведення громадської експертизи діяльності Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо виконання нею у 2008 році комплексних загальноміських заходів «ТВІЙ ДІМ, ТВОЄ ПОДВІР’Я» на території мікрорайону. Тому участь у реалізації вказаного проекту стала продовженням по суті попередньої діяльності Комітету у вказаній сфері.
Він розповів про проведення конкурсу заявок від коаліцій організацій громадянського суспільства (ОГС) України, який був оголошений у 2011 році програмою «Об’єднуємося заради реформ!» (UNITER), який вперше проводився у два тури. Для участі у конкурсі Всеукраїнська громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» (м. Одеса) сформувала Коаліцію у складі 5 місцевих ОГС. До їх складу, крім нас, були включені такі організації: Благодійний фонд «Єдність за майбутнє» (м. Запоріжжя), Луганська обласна громадська організація «Громадська ініціатива Луганщини» (м. Луганськ), «Інформаційно-правовий центр «Наше право» (м. Львів) та Миколаївська міська громадська організація «Фонд розвитку міста Миколаєва».
Враховуючи визнання у 2011 році переможцем першого туру цього конкурсу вказаної Коаліції, Комітет підготував у грудні минулого року проект «Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості» і у січні 2012 року взяв участь у другому етапі зазначеного конкурсу. За його результатами Комітет був визнаний переможцем конкурсу і протягом лютого-жовтня 2012 року реалізував зазначений проект.
Мешканці Русанівки, як і інші кияни, не завжди отримують якісні житлово-комунальні послуги, а, головне, не мають можливості здійснювати ефективний контроль за їх отриманням. Цьому, зокрема, сприяє не визначення до цього часу Київською міською радою надавачів/виконавців цих послуг. Тому важливим кроком Андрій Нєстєрков вважає перехід природних монополістів у столиці, зокрема ПАТ «Київенерго», на прямі договірні відносини з громадянами у наданні відповідних послуг.
Олександр Чунаєв відмітив, що в рамках проекту було зроблено те, на що раніше не вистачало часу, а саме правовий аналіз реалізації органами самоорганізації населення своїх власних повноважень і, зокрема, у сфері житлово-комунальних послуг (ЖКП). І його результати виявилися вражаючими, хоча й очікуваними.
Були наведені деякі законодавчі норми щодо контролю ОСНів якості надаваних громадянам ЖКП і проведених у житлових будинках ремонтних робіт та їх залучення до цієї сфери
Згідно із Законом України «Про органи самоорганізації населення» під час утворення можуть надаватися, зокрема, повноваження здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території їх діяльності, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт (п. 6 ст. 14 Закону). Крім того, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюється, що центральні органи виконавчої влади та інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування, на яких покладено контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері ЖКП, можуть залучати до своєї роботи на громадських засадах представників ОСНів (ст. 9).
Для опрацювання зазначених механізмів в рамках проекту було підготовлено та складено реєстр відповідних локальних нормативно-правових актів (НПА). Загальна кількість опрацьованих за період 1998 – 2012 років зазначених актів становила 171 акт. До вказаного Реєстру увійшли НПА з питань житлово-комунального господарства, житлово-комунальних послуг, благоустрою, озеленення, управління районами.
Для проведення аналізу механізмів залучення органів самоорганізації населення і громадськості у процес забезпечення киян житлово-комунальними послугами було досліджено 81 локальний нормативно-правовий акт, прийнятих з березня 2002 року по березень 2012 року. Лише у 18 актах були зазначені механізми залучення громадськості та органів самоорганізації населення столиці України до процесу забезпечення киян житлово-комунальними послугами, що становить понад 22% від їх загальної кількості.
Олександр Чунаєв відмітив, що такої кількості НПА недостатньо для забезпечення реалізації у повній мірі контрольних функцій органів самоорганізації населення у сфері житлово-комунальних послуг. Наслідком такої ситуації стало унеможливлення здійснення ними цього контролю.
Тому в рамках проекту були підготовлені і пройшли попереднє погодження проекти 5 відповідних локальних нормативно-правових актів. За результатами такого погодження один проект був знятий з подальшої роботи і не включений до цієї брошури.
Олександр Чунаєв зупинився на головних новаціях цих проектів.
Проектом рішення Київради пропонується внести зміни до ст. 5 Статуту територіальної громади міста Києва, згідно з якими вони стають дієвими органами влади і посилюються їх представницькі функції.
Другим проектом рішення Київради вносяться зміни до Регламенту, Положення про постійні комісії, Типове положення про органи самоорганізації населення, Правил благоустрою міста Києва, низки міських програм. Головною новацією в пропозиціях до Регламенту є пропозиція надати ОСНам статусу суб’єкта подання проектів рішень Київради по аналогії з таким статусом загальних зборів членів столичної територіальної громади. До Типового положення пропонується включити 5 нових власних повноважень, одне існуюче вилучити і одне повноваження посилити. У статті про делеговані повноваження уточнюється одне існуюче повноваження і доповнюється новою нормою. Ще однією принциповою пропозицією є надання членам органів самоорганізації населення статусу громадських інспекторів благоустрою. Правила благоустрою міста запропоновано доповнити нормами щодо участі органів самоорганізації населення у їх виконанні. Тому нас здивувала не підтримка профільним управлінням у цій сфери таких норм при розгляді відповідних проектів.
Третім проектом рішення Київради запроваджуватиметься громадський контроль у проведенні ремонтних робіт, чого вкрай не вистачає сьогодні і про що багато говорять керівники столиці.
Четвертим документом – проектом розпорядження КМДА – пропонується запровадити громадський контроль у сфері теплової енергії.
Запропоновані у них зміни стосуються значного пласту внесення уточнень до існуючих документів. Так, першими двома проектами рішень Київради пропонується внесення 43 змін до 10 документів. Інші два проекти пропонуються прийняти як окремі рішення Київради та КМДА.
Зараз ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» готує пакет таких актів для направлення до Київської міської ради та її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) і направленням цього пакету завершуватиметься Київський регіональний проект. На запитання представниці громадськості була надана відповідь, що після цього буде здійснюватися лобіювання цих локальних НПА і у його проведенні буде залучено можливості програми «Об’єднуємося заради реформ!» (UNITER).
Валерій Гуманенко розповів про результати попереднього погодження проектів локальних НПА. З 6 звернень було отримано 3 письмових, 2 усних і від одного головного управління енергетики не отримано взагалі. А у тих відповідях, які були отримані, за його словами, не було виявлено бажання їх підтримати. І така позиція головних управлінь КМДА дисонує заявам керівників міста про необхідність співпраці і відкритого діалогу з органами самоорганізації населення столиці.
Крім того, він висловив цікаву ініціативу. Оскільки громадські ради при державних адміністраціях по суті не показали і в них не присутні органі самоорганізації населення, за його словами було б краще створити такі структури з їх залученням при підприємствах – природних монополістах. Адже для ОСНи житлово-комунальна сфера належить до власних повноважень і їх участь у таких громадських структурах при них дозволить запровадити реальний громадський контроль.
Владислав Шелоков розповів про налагодження співпраці з ОСНами у сфері благоустрою територій.
На сьогодні Головним управлінням видано 58 посвідчень громадських інспекторів благоустрою міста Києва. Вперше було ініційовано залучення представників руху самоорганізації населення до їх складу – 6 членів їх відповідних комітетів та 12 членів ініціативних груп з створення ОСНів. На цей час Головним управлінням розглядаються 22 заяви громадян на отримання вказаних посвідчень. На черзі передбачається проведення не пізніше листопада навчання та інструктажу громадських інспекторів для здійснення ними передбаченою законодавством відповідної роботи.
Ще одна ініціатива була оголошена ним – районним відділам благоустрою буде дано вказівку скласти до 7 листопада плану спільних дій з благоустрою і пізніше такий план буде складено вже самим Головним управлінням. Головним управлінням буде здійснюватиметься відповідний контроль за його виконання районними відділами.
Віктор Галета розповів про розвиток руху самоорганізації населення у столиці. За інформацією Головного управління у місті станом на жовтень 2012 року легалізовано 111 ОСНів. За його словами Головне управління зіштовхнулося з проблемою саботажу чиновників КМДА у реальному залученні ОСНів до управління місцевими справами, але вони вживатимуть усіх зусиль на її подолання.
Прес-конференція показала, що існує проблема з реалізацією органами самоорганізації населення своїх повноважень у сфері житлово-комунальних послуг. Надані профільним законом повноваження не реалізовані столичними органами влади через відповідні нормативно-правові акти і це робить такі повноваження формальними та недієвими. Тому ініціювання ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» підготовки та прийняття владою таких рішень стає важливим кроком до реалізації на практиці вказаних повноважень. А це ще можна розглядати як розбудову у такий засіб локальної та місцевої демократії і громадянського суспільства в цілому.
Олександр Чунаєв.
головний редактор веб-сайту
Проект «Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості» реалізується ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження». Думки висвітлені на цій сторінці, є винятковою відповідальністю ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» та не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США, Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.