Про Громадські бюджети Києва, Громадську бюджетну комісію та здійснення проекту № 51848

 

5.05.2018

Про історію Громадських бюджетів 2016 – 2017 років

У Києві з 2016 року розпочалася і діє вже третій рік така місцева ініціатива як Громадський бюджет Києва. Спочатку її впровадження було врегульовано розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – КМДА) від 15 вересня 2016 року № 865 «Про затвердження Положення про громадський бюджет (бюджет участі) міста Києва на 2016 рік», а потім вже рішенням Київської міської ради (Київради) від 22 грудня 2016 року № 787/1791 «Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва».

На цей час маємо такі результати впровадження Громадського бюджету Києва на 2017 та 2018 роки.

У другій половині 2016 року розпочалася підготовка першого пілотного проекту бюджету участі. Перше електронне голосування за громадський бюджет (бюджет участі) було проведено протягом 27 грудня 2016 року – 29 січня 2017 року і у ньому змогли взяти участь усі бажаючі громадяни, які проживають або працюють у Києві. До голосування було допущено 321 проект або 65% від поданих. Протягом січня 2017 року сайт проектів відвідало понад 200 тис. киян. Минулого року за проекти ГБ-2017 проголосувало 50 813 киян, віддавши понад 112 тисяч голосів.

У першому ГБ переможцями були визнані 62 громадські проекти (48 великих до 2 млн. грн. та 14 малих до 400 тис. грн.) на загальну суму 50 млн. грн. Щонайменше 48 з них вже реалізовані, а здійснення інших гальмується з різних причин – одним командам не вистачає грошей через неправильні розрахунки, в інших зриваються тендери або затягується погодження документації.

Проведення першого ГБ призвело до зростання активності киян і це стало повною несподіванкою для міської влади, яка в цій ситуації нею було підтримало таку їх масову ініціативу. На проведення другого ГБ було заплановано виділити з міського бюджету 100 млн. грн. Але враховуючи значне зростання участі киян у його проведенні. Київрада пішла назустріч такому громадському руху і своїм рішенням від 21 грудня 2017 року збільшила суму на ГБ – 2 ще на 50 млн. грн.

Загалом на Громадський бюджет-2018 було подано 809 проектів на суму 1002414946 грн. До голосування було допущено 564 громадські ініціативи. З цих громадських проектів було відхилено 245 проектів, з яких 141 не підтримали кияни під час 30-ти денного етапу збору підписів підтримки. Інші 104 – не пройшли експертизи/доопрацювання спільно з департаментами КМДА та райдержадміністрацій міста. Таким чином більше двох третин проектів було допущено до голосування.

Загалом за проекти другого ГБ проголосували 131 449 киян і за громадські проекти було віддано понад 444 тисячі голосів. Як бачимо, у порівнянні з ГБ – 1 кількість киян, які взяли участь у голосуванні збільшилася майже у 2,6 рази, а загальна кількість відданих голосів – до 4 разів.

Найбільшу підтримку киян серед великих проектів отримали «Мережа хабів. Сучасний освітній простір гімназії 107 «Введенська» (4264 голоси), «Підземний музей на Поштовій площі» (3705 голосів), «Оновлене гематологічне відділення – збереже життя тяжкохворим» (3617 голосів). Серед малих проектів перші місця у рейтингу посіли «Русанівка – зелений острів» (1852 голоси), «Голосіїв майбутнього» (1641 голос) та «Ганок для гімназії 34 «Либідь» (1525 голосів).

Серед них – найбільша кількість проектів визнана у категорії освіти (58, що складає 41%), спорту (31, або 22%), культури і туризму (10, або 7%).

Переможцями ГБ – 2 в межах передбаченого міським бюджетом коштів стали 42 великих та 51 малий проекти. Після збільшення фінансування за рішення Київради від 21 грудня 2017 року додатковими переможцями були визнані 20 великих та 28 малих громадських проектів. Таким чином за результатами голосування у рамках Громадського бюджету-2018 переможцями були визнані 141 проект на суму 149171200 грн., з яких 79 малих на суму 29632625 грн. і 62 великих на суму 119538575 грн.

Про історію Громадської бюджетної комісії (ГБК)

Громадська бюджетна комісія (ГБК) — незалежний від влади громадський орган, який створений в рамках нової громадської ініціативи і супроводжує виконання Громадського Бюджету на всіх етапах реалізації проектів. ГБК має вже свою історію з 2017 року, коли вона була сформована вперше.

ГБК формується з неприбуткових громадських організацій, які існують більше року, зареєстровані в Києві і декларують політичну незалежність.

На сайті Громадського бюджету Києва викладені найбільші важливі факти її діяльності. Тому зроблю їх витяг.

«● З 1.06.2017 по 30.06.2017 бажаючі представники третього сектору подавали свої кандидатури до участі у відборі. Попередньо для участі у голосуванні подали заявки 25 організацій, проте завершило реєстрацію в електронній системі лише 16.

● 25.07-6.08 – тривало перше е-голосування киян за представників у ГБК. За підсумками голосування до складу ГБК увійшли 13 із 16 ГО. Під час роботи ще 3 вибули і остаточний склад ГБК на сьогодні наступний:

– ГС «Центр Розвитку Інновацій»
– ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу»
– Українська асоціація студентів
– Українська бібліотечна асоціація
– ГО «Вулик ідей»
– ГО «Літературна платформа Лепорт»
– ГС «Муніципальна енергія»
– ГО «Це наш Київ»
–  Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»
– Культурна Асамблея.

З початкового складу ГБК вибули ГО «Всеукраїнське Лікарське Товариство», пропустивши два засідання, ГО інвалідів «Родина» та за власним бажанням ГО «Парк Наталка». До цього впродовж червня заявки на участь до ГБК подалося 25 ГО. Але перед початком голосування 9 з них відмовилися від участі та не зареєструвалися на сайті.

● 07.09.2017 – відбулося перше організаційне засідання Громадської бюджетної комісії. Головував Сергій Лобойко (Центр Розвитку Інновацій). Він запропонував демократичний принцип черговості головування на засіданні, який підтримали всі члени ГБК. Далі обговорювали регламент роботи ГБК, план роботи, процедури розгляду скарг, обрання секретарської групи, проведення інформаційної кампанії тощо. Також, учасники ГБК завчасно заявили про можливі конфлікти інтересів під час наступних засідань та оприлюднили дані щодо проектів, з якими такі можуть виникнути (новина – тут).

● 28.09.2017 –  засідання ГБК перед початком громадського голосування за проекти. До голосування 35 авторів звернулось зі скаргами до ГБК. З них рішенням Комісії до голосування було допущено 16 проектів, інші не відповідали критеріям Положення про ГБ.

● 16.10.2017 ГБК з попереджувальною заявою публічно звернулася до 30 команд проектів, щодо доброчесності дій яких надійшли скарги. Учасники цих проектів та інші зацікавлені особи були запрошені до публічного обговорення у форматі круглого столу під час ГБ-ФЕСТУ в Українському домі. Всі згадані команди відреагували на звернення ГБК та почали вживати заходів для усунення питань, які викликали нарікання у громадськості.

● 22 та 24.10.2017 відбулися засідання-обговорення під головуванням Сергія Лобойка. До ГБК надійшов ряд скарг, щодо доброчесності голосування. Комісія розглянула скарги, підкріплені фактами. В тому числі на одному з круглих столів ГБ-ФЕСТу, разом з представниками Міської робочої групи та Постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку було вперше публічно розглянуто отримані ГБК скарги.

● 01.11.2017 відбулося засідання ГБК щодо визнання результатів голосування за проекти ГБ-2. Також Комісія розглянула поточні скарги та ІТ-звіт розробників електронної системи ГБ. Після засідання, яке тривало 11 годин, ГБК прийняла рішення «визнати результати голосування за певних умов».

● Листопад-грудень 2017 – відбувалися зустрічі трьох робочих груп з питань вдосконалення Громадського бюджету Києва: з питань етики, Положення і IT-системи.

● 22.01.2018 – ГБК спільно з представниками МРГ, Бюджетної комісії КМР розглянула стан готовності міста до успішної реалізації ГБ-3. Результатом обговорення стало офіційне звернення до Бюджетної комісії КМР з проханням перенести початок голосування за кандидатів у ГБК з 1 лютого на 15 квітня 2018 року та збір голосів підтримки за проекти з 15 лютого на 15 квітня 2018 року через неготовність системи до використання.

● 23.01.2018 та 30.01.2018 – Бюджетна комісія на власних засіданнях розглянула звернення ГБК та підтримала його своїм голосуванням без жодного голосу проти.».

Під час проведення ГБ-2 ГБК розглянула 35 скарг, з яких 16 проектів допустили до реалізації, не зважаючи на відмову виконавчих органів міської та районної влади при проведенні ними їх експертизи.

Рішенням Київради від 8 лютого 2018 року № 5/4069 «Про реалізацію рішення Київської міської ради від 22.12.2016 N 787/1791 «Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва» у 2018 році» її формування у 2018 році розпочати з 15 квітня цього року.

Про нове Положення про громадський бюджет міста Києва

Фахівцями партисипативної демократії, зокрема у сфері застосування інструментів електронного урядування, та за участі працівників департаменту фінансів КМДА і Центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії були напрацьовані зміни до чинного на 2017 рік Положення про громадський бюджет Києва, які активно обговорювалися у експертному середовищі і серед громадськості.

Зокрема, проект змін до нього було розміщено для обговорення в соціальній мережі Facebook на сторінці групи «Громадський бюджет Києва: СПІЛЬНО». Розробниками проекту було проведено більше 10 публічних зустрічей з обговорення спочатку концепції цих змін і потім більше 20 різноманітних заходів з обговорення редакції проекту Положення в цілому. Загалом при його підготовці було опрацьовано більше 2 тисяч правок.

19 березня 2018 року за участю понад 100 учасників відбувся останній захід з обговорення нової редакції цього Положення, яке тривало у часі до 6 годин і більшість учасників якого підтримало зазначений документ. На цьому заході я був присутній як один з представників Громадської ініціативної групи «Русанівка – комфортний острів».

Рішенням Київської міської ради 17 квітня 2018 року схвалено нову редакцію Положення про громадський бюджет (ГБ) міста Києва та затверджено його параметри на 2019 рік. Цим рішенням змінено громадський контекст проведення ГБ на наступний рік і фактично участь киян у його формуванні протягом поточного року буде здійснюватися на нових засадах. Можна відзначити кілька важливих змін.

Відтепер замість одноосібного автора громадського проекту впроваджується команда його авторів і особа – Лідер команди. Ліквідовано поділ громадських проектів на малі та великі і натомість введено підготовку і голосування за проекти від 50 тис. грн. до 3 млн. грн. Встановлено обов’язковий резерв у кошторисі проектів у розмірі 20%. Введено новий підрахунок голосів за такі проекти на підставі їх рейтингу. Новим Положенням вперше запроваджено стимулювання доброчесної громадської активності та напрацьовано правила етичної поведінки.

У Положенні запроваджено рейтинг проектів за формулою: кількість голосів, які будуть віддані за проект, на суму бюджетних коштів, необхідних для його реалізації. Внаслідок застосування цієї формули буде знівельовано право киян проголосувати за проекти у сумі від 1 до 3 млн. грн. і такі проекти не пройдуть головне загальноміське голосування, яке здійснюватиметься в електронній системі в режимі реального часу. За такою формулою мають проходити проекти з невеликою сумою і Київська міська державна адміністрація може зіткнутися з великою кількістю таких проектів – переможців ГБ – 3. При проведенні відповідальними департаментами КМДА тендерів з визначення підрядних організацій – їх виконавців може виникнути ситуація, що не знайдуться такі виконавці через невелику суму цих громадських проектів.

Через це може виникнути ризик щодо не реалізації взагалі частини цих проектів – переможців ГБ на 2019 рік, а проекти з сумою понад 1 млн. грн. не зможуть конкурувати з іншими проектами з меншою сумою їх вартості і за результатами загальноміського голосування відповідно стати переможцями ГБ – 3.

Другим недоліком цієї новації є те, що за цим Положенням відбуватиметься недобросовісна конкуренція громадських проектів незалежно від їх сум.

Під час проведення ГБ – 2 почався процес формування успішних команд з опрацювання та лобіювання відповідних проектів, які можна визначити як старт формування нового соціального капіталу – спільнот киян навколо цих проектів. Ми розглядаємо цей процес як новий розвиток столичного самоврядування, який має відбуватися не лише за звичним підходом – участі організацій громадянського суспільства та киян у вирішенні місцевих питань, а ще й на засадах формування та участі цих спільнот у бюджетному плануванні розвитку міста. На нашу думку подальший розвиток міської демократії вже не можливий без так би мовити формування цих спільнот на територіальних засадах і таке їх своєрідне стимулювання покращуватиме умов життя киян.

Новим Положенням де-факто закладено протилежний процес – руйнування цих спільнот. Зрозуміло, ми з цим не можемо погодитися і пропонуємо переглянути на наступний по можливості третій або вже на четвертий ГБ зазначену у статті 12 Положення формулу розрахунку рейтингу проектів, за якою відбуватиметься у ГБ – 3 загальноміське голосування. А ще доцільно відновити систему номінацій громадських проектів і перейти до 3-х таких номінацій – малі, середні та великі з використанням зміненої формули їх рейтингу. Малі проекти можуть бути в межах 50000–500000 грн., середні проекти в межах 500001– 99999 грн. та великі проекти в межах 1-3 млн. грн.

Цю нову форму міської демократії необхідно обов’язково включити до нової редакції Статуту територіальної громади міста Києва. у якій викласти норму щодо засад участі киян у формуванні Громадських бюджетів як частини міських бюджетів. Це стане новим кроком до розвитку електронного врядування та розвитку міської демократії на сучасних інформаційно-технологічних засадах.

Про здійснення проекту № 51848

Зупинюся окремо на досягнуті протягом лютого – квітня 2018 року певні результати виконання Київською міською організацією Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» (КМО ВГО «АССН») проекту № 51848.

КМО ВГО «АССН» направила до КМДА протягом лютого – березня 2018 року 19 запитів на отримання публічної інформації в електронній формі. На цей час отримано від структурних підрозділів КМДА 30 відповідей, 8 відповідей від районних в місті Києві державних адміністрацій та 2 відповіді від Секретаріату Київради. 3 відповіді на наші звернення також отримані у письмовій формі.

Не на всі запити від міської влади надана необхідна інформація і це ускладнює узагальнення результатів проведення Громадських бюджетів Києва за звітний період. Оскільки така робота є масштабною і на громадському рівні проводиться вперше, міська влада виявилася неготовою до надання вичерпних відповідей у цій сфері функціонування Громадських бюджетів Києва.

Цим самим КМО ВГО «АССН» під час роботи зіткнулася з ризиком неотримання в повному обсязі інформації для проведення передбаченого проектом дослідження результатів проведення Громадських бюджетів Києва в цілому за період його проектної пропозиції.

Незважаючи на цей ризик у здійсненні проекту, КМО ВГО «АССН» здійснить зазначене дослідження у максимально можливому обсязі і його результати будуть висвітлені на веб-сайтах нашої організації та органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва, в електронних засобах інформації і в соціальних мережах.

Проект № 51848 здійснюється за сприяння Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Олександр Чунаєв,
заступник керівника проекту № 51848, головний редактор веб-сайту