Про порушення чинного законодавства про самоорганізацію населення міськими депутатами та очільником Київської міської ради у 2023 році
31.12.2023
2023 рік став роком тотального порушення органами міської влади та їх міськими очільниками чинного законодавства про самоорганізацію населення, чого раніше ніколи не було у цій сфері міського самоврядування. За результатом уважного розгляду цих дій мною зроблений аналіз прийнятих ними 5-и документів і підготовлена ця стаття з 4-х розділів у форматі правової довідки про зазначену ситуацію у сфері реформування самоорганізації населення.
І. Про рішення Київради від 23.03.2023 № 6261/6302 «Про органи самоорганізації населення умісті Києві»
23 березня 2023 року міські депутати на ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання рішення № 6261/6302 «Про органи самоорганізації населення умісті Києві», за яким всім звичне рішення Київської міської ради від 26.09.2002 № 10/170 з такою назвою було викладено у новій редакції. Потім до нього через 4 місяці поточного року були внесені зміни іншим рішенням міських депутатів від 13 липня 2023 року № 6900/6941 (посилання на нього розміщено у розділі ІІ статі), які були викладені у його додатку 2. Після цих змін рішення Київської міської ради від 26.09.2002 № 10/170 із змінами викладена на офіційному її вебсайті і його аналіз вразив чисельними правопорушеннями.
1.1. Саме рішення начебто коротке – з 7 пунктів і воно принципово змінює функціонування самої системи самоорганізації населення у місті.
Першим рішенням Київради у 2002 році у сфері самоорганізації населення було затверджено один додаток до нього – Порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення в м. Києві з додаванням типових зразків документів ініціативною групою киян з створення визначеного закону України типу такого органу. Ця схема працювала 21 рік і всіх – і ініціаторів і владу – задовольняла. І ось чомусь у 2023 році завдяки нашим депутатами цим рішенням затверджено вже 2 порядки щодо ініціювання створення, самого створення та вже наступної діяльності органу самоорганізації населення (ОСН):
– Порядок ініціювання, надання дозволу на створення та створення органу самоорганізації населення в місті Києві згідно з додатком 1 до рішення Київради;
– Порядок організації та проведення зборів (конференції) щодо ініціювання створення та діяльності органів самоорганізації населення у місті Києві згідно з додатком 2 до рішення Київради.
Тепер схема не просто ускладнилася для бажаючих створити такий орган представницької влади мешканців на визначених законом України території їх проживання, а й стала набагато довшою за етапами і термінами проведення цієї організаційної роботи.
До першого Порядку затверджені ще 4 додатки, які є типовими зразками документів для заповнення ініціативними групами відповідних документів з питань ініціювання створення вже конкретного ОСН. І на цьому закінчується схожість цих додатків з додатками першого рішення Київради від 26 вересня 2002 року. До другого Порядку затверджені вже 7 додатків, які мають заповнювати ініціатори проведення зборів (конференції) жителів за місцем їх проживання. У підсумку ми маємо затверджені цим рішенням Київради 2 Порядки з 11 додатками до них, якими фактично переглянуто в порушення закону України «Про органи самоорганізації населення» створення та діяльність цих органів представницької влади мешканців.
Але вже до його деяких пунктів та підпунктів є зауваження редакційного змісту та їх відповідності деяких норм актів законодавства чинному законодавству.
По-перше, є редакційне зауваження – у пункті 2 та у пункті 5 підпункті 5.2 записана одна і та ж норма про ведення секретаріатом Київради Єдиного реєстру органів самоорганізації населення у місті Києві і у пункті 3 та підпункту 5.4 пункту 5 записана норма про контроль ним діяльності органів самоорганізації населення.
По-друге, пунктами рішення 2, 3, 5 та 6 передано зазначені у них питання від департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до секретаріату Київради. Рішення Київради в частині цих пунктів не відповідає нормам Статуту територіальної громади міста Києва, оскільки згідно з його статтею 20 частиною 2 її секретаріат здійснює організаційне, інформаційне, правове, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів та депутатів. Статут є другим за рівнем нормативно-правовий акт у здійсненні міського самоврядування і такі порушення його норм можуть розглядатися як незаконні і потребуватимуть відповідного перегляду.
По-третє, норми про контроль секретаріатом Київської міської ради діяльності органів самоорганізації населення порушує частину 3 ст. 12 Закону України «Про органи самоорганізації населення», згідно з якою міська рада здійснює контроль за додержанням органами самоорганізації населення Положень про них. Тому вони є незаконними.
Тобто у прийнятому міськими депутатами рішенні маємо 2 редакційні помилки, 4 порушення статті цього Статуту і 2 порушення базового закону України.
Розглянемо детальніше такі новації в лапках міських депутатів з реформування цієї сфери в системі міського самоврядування у цих додатках до рішення Київради.
1.2. Згідно з додатком 1 до рішення Київради ініціюється створення відповідно типу орган самоорганізації населення, проводяться збори (конференції) з такого ініціювання і ініціативною групою направляється заява до Київської міської ради про надання дозволу на його створення. Процедура звична для багатьох ініціативних груп з 2002 року і формально залишилася такою і в новому рішення Київради.
Разом з тим у ньому маємо низку порушень базового закону України щодо відмови Київради у наданні дозволу на створення органу самоорганізації.
По-перше розпочну з наданні Київрадо відмови на створення органу самоорганізації населення у разі так званого порушення представництва жителів. Надаю витяг норми ст. 4 пункт 3 Порядку – додатку 1 до рішення Київради:
«3. Київська міська рада відмовляє у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення у разі, якщо до території діяльності створюваного органу самоорганізації населення віднесена територія (території), жителі якої не були представлені під час проведення зборів або конференції з питань ініціювання створення органу самоорганізації населення.». Цією нормою вимагається, що б під час проведення зазначених зборів або конференції їх учасники представляли інтереси усіх мешканців, які проживають в межах території цього органу. Для будь-якої ініціативної групи це надзвичайно складна проблема, а разі ініціювання саме територіальних ОСН може стати взагалі невирішеною. Згідно з чинним законом України міська рада може відмовити у надання такого дозволу, якщо, увага, при ініціювання його створення було здійснено з порушенням встановлених саме законом вимог. А такою вимогою є норма про участь або представлення на них не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу (ст. 8 частина перша абзац перший закону України). Зазначена норма рішення Київради від 23.03.2023 відсутня у складі цих вимог у ньому і тому відповідно є незаконною.
По-друге, в продовження цієї теми інші порушення містяться у ст. 8 частині 3 цього Порядку до рішення Київради, з якої надаю витяг.
У рішенні Київської міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення обов’язково зазначається зокрема:
«3.5. Доручення виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), відповідній районній в місті Києві державній адміністрації на вжиття організаційно-правових заходів щодо проведення зборів (конференції) з питань створення органу самоорганізації населення.
3.6. Строк, протягом якого орган самоорганізації населення має здійснити свою легалізацію та надати до Київської міської ради документи про свою легалізацію.
3.7. Органи, які здійснюють контроль за діяльністю органу самоорганізації населення.».
Пункт 3.5 порушує ст. 10 частину 2 базового закону України, згідно з якою така організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання як правило покладається на виконавчий комітет міської ради і фактично надає можливість їх проведення зусиллями ініціативної групи з ініціювання створення ОСН. Цей пункт скасовує для них таку можливість організації проведення цих зборів (конференцій) і лише їх ускладнює.
Пункти 3.6 та 3.7 цього Порядку до рішення Київради згідно з ст. 9 частини 2 абзацу другий базового закону України не входять до складу визначених ним пунктів рішення ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення і відповідно є порушенням цієї норми закону України. Крім того, вимога про надання ініціативною групою до Київської міської ради документу про свою легалізацію на етапі отримання дозволу є такою, що виконання цього строку може бути нереальним для ініціативної групи з ініціювання його створення.
Пункт 3.7 цього Порядку до рішення Київради є надзвичайно серйозним порушенням взагалі існування системи ОСН, адже за цим закамуфльовано стоїть бажання влади здійснювати незаконно свій контроль за їх діяльністю у своїх інтересах. У мене є побоювання, що цей контроль може спрацювати наприклад під час майбутніх міських виборів у відповідних політичних інтересах. Тому звертаю увагу, що відповідно до ст. 12 частини 3 закону України на раду покладається тільки контроль за додержанням органом самоорганізації населенням Положення про нього, яке було зареєстровано її виконавчим органом, тобто Київською міською державною адміністрацією. І це ще не все. Зазначений пункт порушує такі базові норми статті 27 нашого закону України і тому їх надаю у чинній редакції:
«1. Органи місцевого самоврядування сприяють здійсненню органами самоорганізації населення їхніх повноважень і координують їх діяльність.
2. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органу самоорганізації населення, крім випадків, передбачених законом.».
Тобто пункт 3.7 цього Порядку до рішення Київради взагалі порушує вже 4 норми базового закону України і він став рекордсменом по кількості порушених ним його норм.
По-третє, впроваджено умову реєстрації та каральний механізм за порушення органом самоорганізації населення строків його легалізації. Враховуючи обсяг тексту, надаю витяг частини 11 статей 2 та 3 першого Порядку до рішення Київради:
«2. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» після погодження із секретаріатом Київської міської ради.
3. У разі якщо органом самоорганізації населення не подано документів про легалізацію у строк, визначений рішенням Київської міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, або легалізація органу самоорганізації населення не здійснена протягом 6 місяців із дати прийняття рішення Київської міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, відповідальний структурний підрозділ секретаріату Київської міської ради у порядку, визначеному Регламентом Київської міської ради, готує та подає на розгляд Київської міської ради проєкт рішення Київської міської ради про визнання таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, за поданням профільної постійної комісії.».
Стаття 2 порушує ст. 13 базового закону України, яким не передбачене таке погодження реєстрації ОСН з секретаріатом Київської міської ради» і відповідно вона є незаконною.
Запровадження карального механізму відповідальним структурним підрозділом секретаріату Київської міської ради також не передбачено цієї статтею цього закону України. Подання до нього профільної постійної комісії Київради порушує Положення про постійні комісії Київської міської ради – статтю 3. Принципи роботи постійних комісій Київської міської ради і статтю 4. Повноваження постійних комісій Київської міської ради розділу І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ та ст. 5 частина 10 розділу ІІ. ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПОСТІЙНИХ КОМІСІЙ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Стаття 3 порушує як зазначену статтю базового закону України, так і 3 норми Положення про постійні комісії Київської міської ради і відповідно вона є незаконною.
1.3. Але подальші проблеми з порушенням базового закону України у цій сфері як раз викладені у другому Порядку до зазначеного рішення Київради.
По-перше, цим порядком до рішення Київради запроваджено регламентація ініціювання створення та діяльності органів самоорганізації населення. Нагадаю, що у базовому законі України визначені норми щодо ініціювання створення органу самоорганізації населення, отримання ним дозволу міської ради на його створення, обрання ОСН, його легалізації і організації своєї діяльності (статті 8-10, 13, 18-23 закону України). Ці норми увійшли у відповідній редакції до Положень про органи самоорганізації населення, які були зареєстровані виконавчим органом Київської міської ради (Київської міською державною адміністрацією) в установленому законодавством порядку, і є чинними на цей час. Органи самоорганізації населення діють зокрема на підставах положень про них та зборів (конференції) жителів за місцем їх проживання, які їх обрали (ст. 4 закону України). Тому викладені у ньому регламентація і додатки другого порядку до рішення Київради у зазначеній редакції відповідно до цих актів законодавства є незаконними.
По-друге, запроваджено механізм формування конференції жителів за місцем свого проживання в межах території ініційованого та зареєстрованого потім органу самоорганізації населення – спочатку на зібраннях жителів (виборах нижнього рівня) обираються їх уповноважені представники для участі у конференції як зібранні вже цих уповноважених представників цих жителів (ст. 1 пункти 1.4 та 1.7 Порядку – додатку 2 до рішення Київради) і потім ними приймаються відповідні рішення. Регламентація обрання на так званих зборах нижнього рівня уповноваженого представника жителів для участі у конференції жителів за місцем їх проживання викладена у статті 6 цього Порядку.
Особливістю цього механізму є те. що вибори нижнього рівня проводяться як на етапі проведення першої установчої конференції з обрання органу самоорганізації населення, так і на етапах проведення зареєстрованого потім цього ОСН своєї подальшої діяльності. А якщо взяти норму закону України про проведення ним не рідше одного разу на рік звіту про свою діяльність, то такі вибори треба проводити кожен рік при їх підготовці і це займатиме реально від 3-х до 6 місяців. Фактично проведення таких первинних виборів може паралізувати як створення роботу ОСН з великою чисельністю жителів на території його діяльності, так і взагалі виконання ним зазначеної норми закону України (ст. 18 частина 2). Підкреслюю, що згідно з чинним законом України навіть такої термінології не існує взагалі.
Згідно з чинним законом України ініціативна група сама визначала делегатів першої конференції з ініціювання створення відповідного ОСН за певним принципом (зокрема від жителів будинків згідно з протоколами проведення у них загальних зборів у них з їх обрання), які потім зверталися до міської ради з проханням надання дозволу на його створення. Після його реєстрації ними на їх наступній конференції обирався ОСН, який здійснював свою подальшу діяльність і проводив з цим складом її делегатів щорічну звітну конференцію жителів за місцем їх проживання. Цей склад делегатів у разі необхідності змінювався за поданням ОСН рішеннями зборів (конференцій) жителів за місцем їх проживання в межах території його діяльності.
Тому зазначений механізм формування конференції жителів за місцем свого проживання суперечить статтям 8 та 9 базового закону України та Положенням про ОСН і відповідно є незаконним.
По-третє, запроваджено термін – ініціатор проведення зборів (конференції) щодо ініціювання створення та діяльності органів самоорганізації населення. Натомість у базовому законі України вжито терміни ініціативна група та орган самоорганізації населення (ст. 1 пункт 1.6 Порядку – додатку 2 до рішення Київради). Через відсутність у базовому законі України цього терміну його застосування у другому порядку до рішення Київради є незаконним.
По-четверте, до переліку цих організаторів неправомірно включено керівника ОСН. Згідно з чинним законом України він може здійснювати інші повноваження, визначені ним та іншими законами України і прийнятим відповідно до них Положення (ст. 22 частина 2 закону України). Тобто таке його повноваження у рішенні Київради від 23.03.2023 не входить до переліку зазначених законом України інших повноважень керівника ОСН і відповідно є незаконним.
По-п’яте, у статті 2 частині 3 визначені 2 види зборів (конференції) за періодичністю їх скликання. Такої класифікації їх скликання немає ні базовому законі України, ні в Положеннях про ОСН і відповідно ця норма другого порядку до рішення Київради є незаконною.
По-шосте, у другому порядку до рішення Київради запроваджено каральний механізм – прийняття відповідальним структурним підрозділом секретаріату Київської міської ради рішення щодо відмови у 2-х випадках. Надаю його редакцію відповідно до статті 9 частини 2 другого Порядку до рішення Київради повністю:
Зазначена відмова відсутня у базовому закону України і натомість у ньому містяться ст. 25. Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення та ст. 26. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення. Також такої відмови немає у статті 16. Фінансова основа органу самоорганізації населення. Тому вона є порушенням норм цих статей базового закону України і незаконною за суттю.
По-сьоме, запроваджено внесення у список реєстрації учасників зборів (конференції) таких їх даних – серія та номер паспорта громадянина України, документально підтверджене зареєстроване та фактичне місце проживання за формою, наведеною у додатку 3 до цього другого Порядку до рішення Київради.
Надання паспортних даних їх учасників відповідно до базового закону України передбачається лише у одному документі – протоколі зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення і надалі цей закон України цього не вимагає при проведенні таких зборів (конференції) (стаття 8 частина 3 закону України). Самі учасники цих зборів (конференції) мають право не надавати ці данні у подальшому під час проведення таких заходів. Перелік таких підстав законного проживання на території міста Києва з 6 позицій зазначений у статті 1 частини 1 пункту 1.2 другого порядку до рішення Київради. відповідно до зазначеної норми закону України у цьому протоколі зазначається домашня адреса кожного учасника зборів (конференції). Тому норма про внесення у цей список учасників їх паспортних даних місць проживання є незаконною.
1.4. Таким чином у прийнятому міськими депутатами рішенні від 23.03.2023 допущені:
– 2 редакційні помилки, 4 порушення статті Статуту територіальної громади міста Києва і 2 порушення базового закону України у його тексті;
ґ- щонайменше 13 принципових за змістом порушень у додатках до нього (11 конкретних та 2 загальних) 16-ти норм Закону України «Про органи 3самоорганізації населення» (норма ст. 8, норма ст. 9, норма ст. 10, норма ст. 12, 2 норми ст. 13, норма ст. 16, норма ст. 18, норма ст. 22, 3 норми ст. 25, норма ст. 26, норми ст. 27);
– 3 порушення затвердженого рішенням Київради від 19 червня 2014 року N 9/9 (із змінами) Положення про постійні комісії Київської міської ради»;
– Положення про зареєстровані та діючі ОСН як окремих нормативно-правових актів у цій сфері.
Мною наведені принципові за змістом 22 правопорушення норм 4-х актів національного та міського законодавства, хоча їх насправді більше і деякі з них не включив до цієї статті.
ІІ. Про рішення Київради від 13 липня 2023 року
13 липня 2023 року міські депутати відзначилися прийняття таких аж 2-х рішень в пряме порушення норм Закону України «Про самоорганізацію населення» та Статуту територіальної громади міста Києва:
– № 6900/6941 «Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради щодо забезпечення ефективного функціонування органів самоорганізації населення в місті Києві» (https://kmr.ligazakon.net/document/mr231083$2023_07_13);
2.1. Першим пунктом рішення Київради від 13.07.2023 № 6900/6941 внесені зміни до Положення про Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6024/6065, виклавши його в новій редакції Згідно з ним у ньому вже відсутній напрям його діяльності у сфері самоорганізації населення і відповідно розформований відповідний відділ. Тим самим порушені норми базового закону України щодо здійснення виконавчим органом міської ради, який здійснив його реєстрацію, контролю за додержанням органом самоорганізації населення Положення про нього, здійснення ним фінансової діяльності та затвердження методичних рекомендацій і надання ним допомоги ОСН у проведенні їх легалізації (ст. 12 частина 3, ст. 24 частина перша пункт 2 та ст. 13 частина 12) і цей пункт є незаконним.
Другим пунктом рішення Київради від 13.07.2023 № 6900/6941 внесені зміни до міської цільової програми «Сприяння розвитку громадянського суспільства у м. Києві на 2020 – 2024 роки», затвердженої рішенням Київської міської ради від 12 грудня 2019 року № 452/8025 (у редакції рішення Київської міської ради від 07 грудня 2021 року № 3695/3736) та деяких рішень Київради щодо передачі повноважень від КМДА в частині створення та діяльності органів самоорганізації населення в м. Києві до секретаріату Київської міської ради. Дивує така раптова зміна виконавця цієї міської цільової програми майже всередині 2023 року і до речі ця процедура затягнулася по жовтень поточного року.
У преамбулі цього рішенням міських депутатів є посилання на статтю 14 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 371/1805, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02 лютого 2005 року № 14/5. Але це посилання є лише формальним в частині цієї статті 14 про ОСН, бо передача таких повноважень до секретаріату Київської міської ради не відповідає визначеним у ст. 20 Статуту його повноваженням. Згідно зі ст. 37 Статут контроль за виконанням Статуту територіальної громади міста Києва здійснюють Київська міська рада, Київський міський голова та інші суб’єкти в порядку, передбаченому чинним законодавством України та рішеннями Київської міської ради. Київська міська рада, Київський міський голова не здійснили цього контролю при прийнятті зазначеного рішення Київради і тому таке невиконання ними цієї статутної норми може розглядатися як ще одна підстава визначення незаконності пункту 2 та додатку 2 рішення Київради від 13.07.2023 № 6900/6941.
Тобто цим рішенням міських депутатів 3 правопорушення норм базового закону України та Статуту територіальної громади міста Києва.
2.2. Рішенням Київради від 13.07.2023 № 6902/6943 були затверджені нова структура секретаріату Київської міської ради, зміни та доповнення до Регламенту Київської міської ради, затвердженої рішенням Київради від 04.11.2021 №3135/3176, та Положення про секретаріат Київської міської ради як додатки до нього.
Згідно з ним в структурі управління з питань місцевого самоврядування, механізмів прямої демократії та цифрової трансформації створено відділ з питань діяльності органів самоорганізації населення.
Зміни до Регламенту Київської міської ради не стосуються сфери самоорганізації населення і тому не коментую їх у статті.
А ось аналіз нового Положення про секретаріат Київської міської ради виявився досить цікавим. Секретаріат у свої діяльності керується зокрема іншими нормативно-правовими актами та його Положенням (частина 2 цього Положення), а Положення про ОСН якраз і є такими актами. Напрям самоорганізації населення відповідно до покладених на нього завдань викладений у пунктах 91 – 95 частини 4 цього Положення. Завдяки п. 96 про інші повноваження секретаріат зобов’язаний виконувати ще інші норми базового закону України. Насправді маємо ситуацію навпаки – секретаріат вимагає виконувати їх незаконні рішення Київради і ігнорує Положення про ОСН як частину законодавства про них.
Є ще така правова колізія – рішення про затвердження цього Положення знову не відповідає статей 20 та 37 Статуту територіальної громади міста Києва і тому воно може розглядатися як ще одна підстава визначення його пункту 3 та додатку 3 незаконним.
2.3. Тобто цими рішеннями міських депутатів порушені 3 норми закону України «Про органи самоорганізації населення» та 2 статті Статуту територіальної громади міста Києва. Крім того прийняття цих 2-х рішень мало прийматися після внесення необхідних змін до цієї статті Статуту шляхом прийняття окремого рішення міськими депутатами або одночасно з ними, що не зроблено ними і ставить під сумнів їх законність.
ІІІ. Про розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 05.10.2023 № 781
На виконання 8 актів законодавства Київська міська військова адміністрація (КМВА) затвердила розпорядження від 05 жовтня 2023 року «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у бюджеті міста Києва на 2023 рік». Цим розпорядженням затверджено 3 рішення, з яких важливими щодо механізму реформування системи ОСН міста є такі:
– передати бюджетні асигнування департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (ДСК КМДА) у загальному фонді бюджету міста на 2023 рік за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 2310180 «Інша діяльність у сфері державного управління) секретаріату Київської міської ради за кодом 0110180 у сумі понад 24 млн. грн. (видатки споживання);
– департаменту фінансів КМДА внести відповідні зміни до розпису міського бюджету на 2023 року.
Зазначене розпорядження органом виконавчої влади було прийнято лише на 83 день після прийняття Київрадою рішення від 13.07.2023 № 6900/6941 і дозволило отримувати з жовтня поточного року передбачене законодавством про органи самоорганізації населення фінансування з міського бюджету їх діяльності вже від секретаріату Київради.
Чому міська представницька влада так поспішала зі зміною головного розпорядника бюджетних коштів від ДСК КМДА до секретаріату Київради і чому її не можна було зробити з 1 січня 2024 року не зрозуміло.
ІV. Про розпорядження заступника міського голови – секретаря Київської міської ради від 25.10.2023 № 298
На виконання рішення Київської міської ради від 13 липня 2023 року № 6902/6943 «Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради щодо організації роботи секретаріату Київської міської ради» та пункт 5 розпорядження заступника міського голови – секретаря Київської міської ради від 28 липня 2023 року № 170 «Про структуру секретаріату Київської міської ради» (відсутнє на вебсайті Київради) його розпорядженням від 25 жовтня 2023 року № 298 були затверджені положення про деякі структурні підрозділи секретаріату Київради. Зокрема ним було затверджено Положення про відділ з питань діяльності органів самоорганізації населення управління з питань розвитку місцевого самоврядування. механізмів прямої демократії та цифрової трансформації. Його аналіз також виявив правопорушення деяких актів законодавства.
По-перше, у переліку актів законодавства, яким керується відділ у своїй діяльності, зокрема, зазначені закони України, рішення Київської міської ради, Положення про секретаріат Київської міської ради та Положенням про нього відсутнє посилання на Статут територіальної громади міста Києва (розділ 1. Загальні положення пункт 1.5 цього Положення). Відповідно затвердження заступником міського голови – секретарем Київської міської ради Положення про відділ є порушеннями статей 20 та 21 цього Статуту (в частині функціонування ОСН та компетенції очільника Київради) і може розглядатися підставою для визнання його незаконним у повному обсязі.
По-друге, у Положенні про відділ чомусь зазначена лише одна норма з 5 таких норм Положення про секретаріат Київради і до нього є редакційне зауваження (розділ 2. Завдання відділу пункт 2.1 підпункт 2.1.1 цього Положення). Чому тоді не включені до нього інші норми відповідно пунктів 91 – 95 частини 4 Положення про секретаріат і частини 1 і 2 рішення Київради від 23 березня поточного року незрозуміло, бо за правилами підготовки таких документів завдання відділу мають бути виписані повністю у його Положенні.
Далі маємо зауваження ще до низки функцій відділу (розділ 3 пункт 3.2 Положення про нього)
По-третє, до другого речення підпункту 3.1.5 є редакційне зауваження, адже у законодавстві про самоорганізацію населення немає терміну – зацікавлені особи. Тому він підлягає уточненню.
По-четверте, підпункт 3.1.6 у прийнятій редакції став порушенням вже 4-х документів у сфері самоорганізації населення взагалі. До функцій відділу віднесено здійснення тотального контролю за дотриманням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Київської міської ради під час проведення зборів (конференцій) з питань ініціювання створення та діяльності ОСН. Такі функції відділу як глобального контролера не передбачені 5-ю актами законодавства – Законом України «Про органи самоорганізації населення», Статуту територіальної громади міста Києва (статті 20), Положенням про її секретаріат, рішенням Київської міської ради від 23 березня 2023 року (частині 6) та Положеннями про самі ОСН і тому цей підпункт є незаконною правовою нормою.
По-п’яте, передбачена підпунктом 3.1.7 перевірка документів за результатами проведення зборів (конференцій) з питань ініціювання створення та діяльності органів самоорганізації населення не передбачені 4-мя актами законодавства – Законом України «Про органи самоорганізації населення», Положенням про її секретаріат, рішенням Київської міської ради від 23 березня 2023 року (частині 6) та Положенням про самі ОСН і тому цей підпункт є незаконною правовою нормою
По-шосте, передбачене підпунктом 3.1.8 ведення Єдиного реєстру органів самоорганізації населення у місті Києві є порушенням ст. 20 цього Статуту і може вважатися незаконною правовою нормою.
По-сьоме, передбачене підпунктом 3.1.9 проведення міського конкурсу проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування не передбачені 4-мя актами законодавства – Законом України «Про органи самоорганізації населення», Статутом територіальної громади міста Києва (статті 20), Положенням про її секретаріат та рішенням Київської міської ради від 23 березня 2023 року і тому цей підпункт є незаконною правовою нормою.
У зазначеному розпорядженні заступника місткого голови – секретаря Київської міської ради міститься взагалі перевищення його компетенції (загальне зауваження). Викладеними мною зауваження містять 1 редакційне зауваження та 6 порушень 5 –ти актів законодавства: Закону України «Про органи самоорганізації населення», Статуту територіальної громади міста Києва (статті 20, 21), Положення про її секретаріат, рішення Київської міської ради від 23 березня 2023 року (частині 6) та Положень про самі ОСН.
V. Загальні висновки
Аналіз реформування системи ОСН призвів до 2-х невтішних висновків.
По-перше, міські депутати своїм рішенням 13 липня 2023 року фактично переписали на своє бачення здійснення самоорганізації населення у місті, хоча формально це робили начебто відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення». Тобто самі стали законодавцями замість парламентаріїв у визначенні її функціонування і порушниками загальнонаціонального законодавства про ці органи.
По-друге, це реформування проходило у закритому для ОСН форматі – депутати не спілкувалися з ними як органами представницької влади мешканців в межах своїх територій до прийняття Київрадою рішення 13 липня 2023 року, ні ДСК КМДА; ні секретаріат Київради не збирали представників ОСН для інформування про таку ситуацію і увесь цей час ніхто з керівників та посадовців міста не надавав їм відповідну інформацію. Фактично ОСН були усунені владою від громадського обговорення з ними таких змін і не відбувся діалог влади з киянами, які є основним носієм функцій та повноважень міського самоврядування (преамбула та ст. 1 частина 1 Статуту територіальної громади міста Києва).
Ось так вони показали киянам свою владу над ними, що неприпустимо у демократичній країні і ставить запитання до нашого бажання йти до цивілізованої Європи.
Олександр Чунаєв,
головний редактор вебсайту ОСН «КМ «Русанівка»