Main menu:

Як депутати Київради реагують на звернення до них Профспілки

 

25.02.2013

На початку грудня 2012 року ми звернулися до 3-х депутатських фракцій Київради – «УДАР Віталія Кличка», «БЮТ – Батьківщина» та Партія регіонів – з проханням посприяти прискоренню завершення легалізації нашої Профспілки і станом на 24 лютого маємо лише один відгук. На жаль, він розчаровує через свою непрофесійність і тому вимушений його прокоментувати належним чином.

18 січня 3013 року я отримав на наше звернення відповідь від апарату депутатської фракції «УДАР Віталія Кличка» за підписом його керівника В. Бондаренка від 11.01.2013     № 01/6333-Го (виконавець листа – Чиляєва І.А. 235-69-02).

І зразу кидається в очі його некоректність – на звернення голови Профспілки має відповісти керівник депутатської фракції, а не керівник підлеглого їй апарату. Це норма офіційного листування, яку чомусь не дотримано.

По-друге, у листа не надано інформація, чи розглядалося наше звернення на засідання самої депутатської фракції. Відсутнє також посилання на доручення від керівництва фракції. Натомість на початку листа наголос робиться на його розгляд саме апаратом депутатської фракції і тому зроблений нею висновок від імені цієї фракції є неправомірним. Можливо в апараті звикли відповідати громадянам від імені депутатів, не інформуючи самих обранців, але така практика неприпустима.

По-третє, а це набагато важливіше, на підставі нефахового розгляду зроблено помилковий висновок «… депутатська фракція «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» не вбачає підстав для вжиття заходів депутатського реагування щодо обставин, викладених у Вашому зверненні». Тому доведеться докладніше зупинитися на аналізі аргументації, наведеній у зазначеному листі.

У листі чомусь визначено, що «… роботодавцем членів органу самоорганізації населення, зокрема, тих, які працюють в ньому на постійній основі з оплатою їх праці – керівника і секретаря, є жителі за місцем проживання, в межах території якої діє орган самоорганізації населення». Зразу зауважую, що такої норми у Законі України «Про органи самоорганізації населення» немає і для цього треба скористатися визначенням роботодавця у нещодавно прийнятому Законі України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» (N 5026-VI від 22.06.2012).

Наведу визначення цього терміну у статті 1 вказаного закону «… роботодавець – юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа – підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб;». Оскільки трудові книжки керівників ОСНів знаходяться на обліку департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації і на здійснення своєї діяльності вони отримують відповідні кошти, у тому числі на оплату своєї праці, з міського бюджету, дана ситуація повністю підпадає під зазначене визначення вказаного терміну. Тобто, не жителі, а Київська міська державна адміністрація є роботодавцем для тих ОСНів, керівники яких віддали до Київської міської державної адміністрації свої трудові книжки.

Далі у листі зроблено однобічне трактування статусу керівника та секретаря ОСНу, згідно з яким вони «… не є найманими працівниками в розумінні Кодексу законів про працю України, оскільки займають виборні посади, тобто в силу статті 6 Закону України «Про органи самоорганізації населення» скористалися своїм правом бути обраними до органу самоорганізації населення». Унікальність правового статусу зазначених членів ОСНів якраз і полягає у можливості поєднання ними керівних посад із статусом найманих працівників. А підставою для цього є частина 2 статті 21 профільного закону України, яку наведу для цього у повному обсязі:

«За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганізації населення.».

На жаль, ні виконавець, ні керівник апарату не дійшли до цієї норми закону і безпідставно скористалися статтею 6 зазначеного закону у своїй аргументації.

І спираючись на чинне законодавство, можна надати відповідь на порушене у листі питання – яким чином Профспілка  «… здійснюватиме представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів керівників і секретарів органів самоорганізації населення у відносинах з роботодавцем.». Відповідь проста – відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні договори і угоди» та «Про соціальний діалог в Україні».

Я чудово розумію, що звернення Профспілки є для багатьох депутатів не повністю зрозумілим. За цих обставин логічно було б виконавцю вийти на контакт зі мною для отримання необхідних пояснень. Але  керівництво апарату депутатської фракції не забажало цього зробити і як наслідок – неправомірний висновок.

Дві інші депутатські фракції «БЮТ – Батьківщина» та Партія регіонів взагалі до цього часу не надали своїх відповідей, хоча завершується лютий поточного року. Мабуть вже не дочекаємося від них належного реагування.

Тому ми звернулися 20 лютого ц.р. з відповідним листом до голови постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв’язків та інформаційної політики Качкана О.В. з проханням посприяти якнайшвидшому позитивному вирішенню питання легалізації Профспілки працівників самоорганізації населення міста Києва. До листа ми додали 23 копії відповідного листування для всебічного розгляду цієї ситуації і визначення комісією подальших дій.

Між тим перший крок Головним управлінням юстиції вже зроблено. У 3-х листах до нас (від 20.07.2012 № 14539, від 10.12.2012 № 2360/1/12-12 та № 23690) зазначено таке – Профспілка, виходячи зі змісту її статуту, «… має місцевий статус  та об’єднує працівників органів самоорганізації населення». А залишилося з їх боку так небагато – затвердити своїм наказом Статут Профспілки і видати нам відповідне Свідоцтво.

Ми будемо наполегливо боротися за наше право на створення Профспілки у сфері самоорганізації населення, незважаючи на певну непідготовленість у цьому питанні юристів Головного управління. Адже за її результатом буде покінчено з безправним статусом цієї категорії трудящих і здійснюватиметься належний захист соціально-трудових прав їх працівників в рамках передбаченого законодавством соціального діалогу.

 

Олександр Чунаєв,

голова Профспілки працівників самоорганізації населення міста Києва