Що очікується у столиці – масовий демонтаж МАФів чи масова профанація їх демонтажу?

 

10.11.2014

На громадських слуханнях  06 листопаду 2014 року у Дніпровському районі столиці обговорювалися питання розміщення тимчасових споруд (ТС), які фактично стали першим масовим громадським зібранням. На цих слуханнях керівниками Дніпровської районної в місті Києві держаної адміністрації (далі – райдержадміністрація або РДА) та низки департаментів Київської міської державної адміністрації заявлялось, що ніякої Комплексної схеми розміщення ТС не існує і зараз начебто ледь не з нуля формується така Комплексна схема. Насправді такі твердження не зовсім відповідають дійсності і тому вимушений нагадати історію цієї проблеми.

На підставі пропозицій столичного Департаменту містобудування та архітектури була розроблена і розпорядженням колишнього голови КМДА Олександра  Попова від 13.12.2013 № 2251 затверджена Комплексна схема розміщення тимчасових споруд в місті Києві. Треба зізнатися чесно, що така схема стала позитивним кроком, але була прийнята у непрозорий спосіб у закритому режимі, тобто не демократичним шляхом. Для багатьох киян поява такого документа стало повною несподіванкою. Подальше вирішення цієї ситуації колишнім складом КМДА по всім зрозумілим причинам було зупинено. Новим головою КМДА Володимиром Бондаренком за відповідним дорученням з 2 квітня 2014 року був зупинений прийом документів на встановлення нових малих архітектурних форм (МАФ) і пізніше розпорядженням від 16 квітня поточного року № 445 була зупинена дія розпорядження з цього питання його попередника. І ось тут наголошую – призупинення дії розпорядження не є його скасуванням, про що чомусь безпідставно стверджується на всіх владних столичних рівнях. Адже за останнім розпорядженням мала діяти робоча група з врегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання – власників (користувачів) ТС та доопрацювання Комплексної схеми і надати відповідні пропозиції голові КМДА. Тут знову нічого не вийшло, бо на заваді стали міські вибори 25 травня 2014 року. Але ж останнє рішення існуючою міською владою не скасовано і тому зараз постало дійсно питання доопрацювання цієї Комплексної схеми вже на демократичних засадах, чого не було раніше. Чому публічно стверджується протилежне, мене відверто дивує, але чомусь здається, що це робиться з якихось незрозумілих політичних міркувань.

Рішенням Київради від 04 вересня 2014 року № 62/62 наголос зроблено у зовсім іншому ракурсі – виключно фінансовому. Цим рішенням фактично регулюється питання визначення обсягів пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою, укладання договорів із суб’єктами господарювання щодо такої участі, викладено у новій редакції розділ ХІІІ Правил благоустрою міста Києва та здійснення етапів демонтажу ТС. А де ж участь ОСНів та громадськості у цьому документі ? А вона взагалі не передбачається і ніхто з депутатів нової Київради такого питання навіть і не підняв. Незважаючи на це, цей документ має 2 плюси – він вперше узгоджено з національним законодавством і передбачає набагато прозоріші форми взаємостосунків з суб’єктами господарювання, що можна лише вітати.

Прискіпливий аналіз документу виявив цікаву за змістом нестиковку п. 5 рішення та його додатку 2.

Згідно з абзацом першим п. 5 цього рішення Київради Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено відповідно до етапів проведення демонтажу, що додаються (додаток 2 до цього рішення), демонтувати тимчасові споруди, що розміщуються з порушенням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою. А якщо уважно розглянути цей додаток, то маємо дещо іншу картину – частина таких правопорушень просто не включена до етапів проведення демонтажу. А остання позиція, яка скоріш за все включає ці правопорушення, названа як «поза межами зон обмежень». Як показує практика, такі нестиковки не бувають випадковими, а значить це комусь було вигідно.

Далі бачимо ранжир по часу проведення вказаного демонтажу. Демонтаж ТС на зупинах громадського транспорту за нормою (на відстані ближче, ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака) має бути здійснений не раніше ніж через 2 місяці після набуття чинності цим рішенням (абзац другий п. 5 рішення). А коли мають здійснювати інші етапи вказаного демонтажу у часі ? Певна відповідь на це питання закладена у третьому абзаці зазначеного пункту  рішення. За ним це стає можливим виключно після створення міської комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). А ось коли ми дочекаємося запровадження цього механізму, то це вже нове запитання і відповідь проста – по факту як відбудеться.

Якщо взяти для прикладу мікрорайон Русанівку, то за результатами проведеної ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» останньої інвентаризації МАФів у жовтні 2014 року маємо 78 споруд. У порівнянні з даними минулої інвентаризації (березень 2013 року) їх кількість зросла на 11 споруд або на понад 16%. І це при тому, що нами за участі громадськості та помічника народного депутата України по 214 виборчому округу Віктора Чумака протягом цього часу вдалося домогтися демонтажу до 6 МАФів. За орієнтовною оцінкою, загальна площа споруд сумарно дорівнює площі торгових залів супермаркетів Сільпо, Фуршета та АТБ. Наш Комітет мабуть чи не єдиний ОСН у столиці, який самостійно сформував такий реєстр і періодично проводить інвентаризацію відповідних споруд.

Більшість розташованих на Русанівці МАФів та майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства підпадають під вимоги їх демонтажу згідно з рішенням Київради від 4 вересня 2014 року. Аналіз нашого реєстру засвідчує, що умовно ці об’єкти можна розділити на 4-5 територій для відповідного демонтажу – біля зупинок громадського транспорту, біля перехресть вулиць, на зелених зонах мікрорайону та Русанівської коси, на схилах Русанівського каналу та в межах прибудинкових територій житлових будинків різних форм власності на Русанівській набережній.

Якщо буде застосований критерій демонтажу ТС біля зупинок громадського транспорту, то під нього у мікрорайоні попадуть до 10 МАФів і на цьому може все і закінчитися.

Тепер з цих позицій подивимося на череду громадських слухань. які проводяться райдержадміністраціями у своїх районах і де створюються робочі групи з 3 –х сторін на паритетних засадах. Створення таких робочих груп офіційно не передбачено, але якщо це стає рішенням вказаних слухань. то вони стають легітимними. Тоді під них треба розробляти відповідне Положення, яке має врегульовувати їх роботу і має бути затверджено відповідним розпорядженнями районних РДА. Але знову виникає запитання – навіть якщо реально запрацюють ці районні робочі групи, то який їх коефіцієнт корисної дії ? Як це узгоджується з тим самим рішенням Київради від 4 вересня поточного року ? Підозрюю, що створення таких груп відбувається за вказівкою зверху і персональну відповідальність за успіх або зрив їх роботи нестимуть самі районні керівники. Це зручно для столичного рівня, бо завжди буде можливість відсилати на районний рівень і у такий спосіб умивати руки.

Безумовно, вказане рішення потребує свого вдосконалення з одного боку, та наявності політичної воли з іншої. Мабуть чи не вперше зроблено відносно чіткий крок з розміщення цих споруд, але він потребує залучення як ОСНів, так і самих мешканців. Адже якщо цього не буде, ми знову отримаємо корупційну складову і залишимося під контролем сітьового та хижого МАФійного бізнесу. Тому вже зараз виникає необхідність підготовки відповідних пропозицій до цього рішення Київради та до законодавчих актів, у першу чергу до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проведення за чітко визначеним критерієм біля зупинок громадського транспорту згідно з цим рішенням Київради і може стати профанацією з їх демонтажу і тому для ОСНів та киян вказаний варіант неприйнятний. Та які б не були на цей час неузгодженості, для ОСНів важливим е участь у складі громадськості у структурі вказаних районних робочих груп. Можливо не все вдасться вирішити у такий спосіб, але нам треба піднімати рівень участи ОСНів у вирішуванні питань місцевого значення і знаходити спільно компромісні рішення.

 

Олександр Чунаєв, заступник голови, головний редактор веб-сайту
ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка»