Детальне планування території Лівобережного масиву буде здійснено з врахуванням громадськості
6.07.2015
Питання підготовки детального плану території (ДПТ) Лівобережного масиву вперше виникло у березні поточного року, коли у приміщенні колишньої поліклініки сімейного лікаря Русанівка» проходило його громадське обговорення, яке чомусь було названо громадськими слуханнями.
Як з’ясувалося на цьому заході, проект ДПТ в межах просп. Возз’єднання, залізниці, Броварського проспекту, вул. Р. Окіпної та Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва розроблено за замовленням Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА). Колектив розробників на ньому представляли 4 особи – д.т.н., проф. Плешкановська А.М. – головний архітектор проекту; Лішанський Є.Ю. – академік Академії архітектури України, Заслужений архітектор України; Халілов Р.І.- головний інженер ДП «Інститут «Київдормістпроект» ПАТ «Київпроект»; Олійник В.О. – керівник містобудівного підрозділу ТОВ «ВТА».
Під час обговорення часом виникало багато запитань до цього плану, адже деякі рішення нас просто дивували і вражали своєю потенційною конфліктністю. Виявилося, що передбачається знесення 2-х гаражних кооперативів “Русанівский-1” та “Русанівский-2” і чітких пропозицій щодо вирішення цього питання не пропонувалося. Але визначитися щодо цього нам було неможливо по одній простій причині – у нас не було контактів з цими кооперативами. Нас неприємно вразив підхід – будемо будувати житло, а інфраструктуру пізніше, бо так необхідно … для інвестора. Про те, що масове будівництво може створювати ще більше транспортне навантаження на розв’язці біля метро, вони чомусь не подумали. А вершиною «творчого» підходу була пропозиція на місті всім відомого ринку біля метро побудувати 30-поверховий хмарочос. За результатами обговорення начебто були досягнуті певні домовленості, але далі взагалі усе розклеїлося. Ніякої інформації після цього про стан підготовки цього ДПТ взагалі не вдалося отримати і питання, як кажуть, зависло у повітрі.
Дещо несподівано воно виникло нещодавно. У проекті порядку денного пленарного засідання ІІІ сесії Київради VII скликання 02 липня 2015 року з’явилося питання про затвердження Детального плану території в межах просп. Возз’єднання, залізниці, Броварського проспекту, вул. Р. Окіпної та Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва – п. 17, доповідач директор департаменту містобудування та архітектури КМДА – головний архітектор столиці Целовальник О.А.
І тут на нас врешті-решт вийшли представники цих 2 гаражних кооперативів і ми домовилися терміново зустрітися на засіданні Комітету 30 червня поточного року. Для результативності розгляду питання на ньому терміново було підготовлено рішення Комітету для надання його депутатам Київради як своєрідний наказ виборців. Якщо планувалося це рішення віддати 2 депутатам Київради – Олесю Маляревичу та Віталію Рослякову, то у пізніше у Рішення було дописано ще 2 інших депутата Київради – Ярослав Горбунов та Олександр Харченко.
Ми почали готуватися до важкої боротьби з міською владою, але події почали розгортатися на нашу користь вже у цей день. Спочатку на засіданні фракції «УДАР» першим від громадськості виступив голова Комітету і висловив загальну думку про неприйнятність такої пропозиції для мешканців лівобережжя і запропонував зняти це питання з розгляду Київради. Таку ж думку висловили після його виступи представники гаражних кооперативі і це створило, як з’ясувалося потім, належний вплив на депутатів від цієї політичної сили. І рішення було прийнято за результатами цих виступів та обговорення позитивне, що стало переломним у розвитку подій.
За інформацією депутата Київради Олександара Харченка було прийнято таке рішення фракції: (надаю мовою оригіналу)
«1) Исключаем из повестки дня пленарного заседания 02.07.15 это вопрос;
2) отдаем этот вопрос на изучение Рабочей группе под руководством мажоритарного депутата Олеся Маляревича, которая должна сформировать четкие письменные претензии ко всему ДПТ (а не только касательно гаражей).».
Засідання Комітету ми зробили відкритим та розширеним і це дозволило багатьом відчути гостроту проблеми з скандальним ДПТ. Після засідання фракції УДАР до нас на засідання приблизно о 20.00 заїхали 2 депутати Київради – Олесь Маляревич та Олександр Харченко, які детальніше розповіли про засіданні фракції і запевнили присутніх про підтримку позиції громадськості щодо зняття з розгляду цього документу. Більш того, до нього незаконно були внесені зміни після так званих громадських слухань, що вже можна трактувати як підробка документів.
Під час присутності цих депутатів усі зійшлися на тому, що цей процес треба узяти під контроль громадськості у форматі спільної робочої групи. Депутати підкреслили, що напрацьовані пропозиції за результатом її роботи будуть основою для подальшого розгляду питань детального планування зазначеної території і у такий спосіб буде знайдено суспільний консенсус. Ми зауважили, що у роботі цієї групи мають обов’язково взяти участь 3 ОСНи з Микільської слободи, Русанівки та Березняки. Адже мешканці цих масивів безпосередньо відчують на собі наслідки прийняття такого ДПТ, а зазначені ОСНи є за своїм правовим статусом відповідно до законодавства є їх представницькими органами у відносинах з Київською міською радою.
А остаточну крапку у цьому питання було поставлено наступного дня 1 липня. Увечері за сприяння депутата Київради Олеся Маляревича голова Комітету Андрій Нєстєрков проінформував Київського міського голову Віталія Кличка про позицію громадськості у цьому питанні і зробив наголос на необхідності створення робочої групи за участі громадськості, що дозволить убезпечити від непрозорості та корупційних ризиків підготовку питання на розгляд Київради. Ця пропозиція міським очільником була підтримана і ним наголошено на тому, що лише після всебічно розгляду нею цих питань вказаний документ поступить до столичного представницького органу для прийняття ним відповідного рішення і він буде вважатися узгодженим з громадськістю. І після це вже стало зрозумілим – нам вдалося хоча і на остатньому етапі процедури зупинити розгляд скандального та корупційного документу.
Незважаючи на таке рішення фракції, 1 липня ми направили свого листа до Київського міського голови Віталія Кличка про свою позицію у цьому питанні і запропонували зокрема створити спільну робочу групу у складі 13 осіб. Вона, на нашу думку, має всебічно розглянути питання масштабного будівництва у запропонованих межах території лівобережного масиву через участь по одному представнику від 6 департаментів Київської міської державної адміністрації: містобудування та архітектури, земельних ресурсів, житлово-комунальної інфраструктури, транспортної інфраструктури, соціальної політики та охорони здоров’я, 3 зазначених ОСНів, 2 зазначених гаражних кооперативів, депутата Київради по мажоритарному виборчому округу № 28 Олеся Маляревича та помічника народного депутата України по мажоритарному виборчому округу № 241 Андрія Ювченка. Такий склад цієї робочої групи стане запорукою ефективності громадського контролю і у разі успішного відпрацювання узгодження інтересів влади, забудовників та мешканців може стане взірцем нового підходу до планування відповідних територій у подальшому.
У вівторок 7 липня передбачається проведення засідання робочої групи і представники ОСНу візьмуть у ньому участь. Ми у складі громадськості залучаємося до контролю підготовки питання на розгляд Київради і відтепер темні схеми при опрацюванні питань детального планування території Лівобережного масиву вже не пройдуть. Хай ці події стануть уроком як для архітекторів з підготовки цього ДПТ безпосередньо, так і дзвінком для інших не зовсім сумлінних будівничих. А забудовники хай замисляться над тим, що забудова з порушенням містобудівного законодавства і прав киян на гідне життя та довкілля може навіть і в останній момент успішно зупинена.
Ми стали, мабуть, єдиним ОСНом у столиці, хто зумів досягти такого успіху. А в цілому це заслуга об’єднаної громадськості і хочемо нагадати усім відомий постулат ще з часів Помаранчевої революції – Разом ми сила і нас ніхто не переможе.
Олександр Чунаєв,
заступник голови, головний редактор веб-сайту Комітету