Main menu:

Отримано другого успіху у розгляді скандального ДПТ Лівобережного масиву

 

5.08.2015

Дії об’єднаної громадськості щодо неприйнятності запропонованого на розгляд депутатів Київської міської ради детального плану території (ДПТ) Лівобережного масиву отримали новий успіх. 23 липня 2015 року, незважаючи на невдалу спробу не допустити включення цього питання до порядку денного сесії Київради, зазначене питання все ж було розглянуте і не отримало необхідної для його прийняття підтримки столичного депутатського зібрання.  Було б краще отримати від міських депутатів остаточне рішення на користь громадськості, але вийшло те, що вийшло. Та навіть такий результат розгляду цього питання ми вважаємо безумовним успіхом небайдужих людей, які хочуть жити у нормальному середовищі з гідним довкіллям.

Спроба проштовхнути цей ДПТ є не просто невдалою, а такою, що принципово змінює підходи до його опрацювання. Це чи не вперше розробники ДПТ мають ретельно розглянути пропозиції громадськості і не допустити рішень, які могли б призвести до погіршення життя мешканців щонайменш 4-х мікрорайонів столиці – Лівобережного масиву, Соцмістечка, Русанівки та Березняків. Це створило незвичну для фахівців департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА) атмосферу, але їм все ж доведеться робити відповідні висновки і дійсно перейти до співпраці з громадськістю лівобережного масиву. Також до цього виявився не готовим і сам головний розробник – ТОВ «Виробничо-технічна агенція», який, мабуть, розраховував без зайвих проблем проштовхнути цей архітектурно-містобудівний «шедевр».

Тому для нас постало питання у такій ситуації чітко сформулювати своє бачення детального планування зазначеної території, адже врешті-решт це питання має бути професійно доопрацьовано і винесено на розгляд депутатів Київради. Правда, не зовсім зрозуміло, хто буде його розглядати – депутати цього чи наступного скликання. Але це другорядне, бо ми маємо відповідально зробити свою справу зараз, а далі життя покаже.

28 липня 2015 року у приміщення ОСН «Комітету мікрорайону «Русанівка» у четвертий раз зібралася ініціативна група і обговорила цю ситуацію. На зібранні депутат Київради Олесь Маляревич повідомив присутніх про досягнуту домовленість про зустріч делегації групи з головним архітектором столиці 31 липня поточного року о 14.00 у приміщенні департаменту містобудування та архітектури КМДА і ініціативна група сформувала делегацію для участі у цій зустрічі.

Робота з оформленням цього вкрай важливого протоколу зайняла майже 2 дні і на зустрічі з ним він спрацював. Головний архітектор столиці був вражений появою чисельних  зауважень до різних варіантів проектів ДПТ Лівобережний, отриманих з різних офіційних джерел (сайти Київської міської ради, Дніпровської районної адміністрації м. Києва, Департаменту містобудування та архітектури м. Києва), від громадськості лівобережного масиву. Враховуючи резонанс та незважаючи на їх значний обсяг, наведу ці найбільш принципові та конкретні зауваження з протоколу вказаного засідання ініціативної групи.

«1. При розробці ДПТ не  виконана вимога пп. 1) п.3. ст. 21 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині обнародування рішень про розробку містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими (очікуваними) правовими, економічними та екологічними наслідками.

2. В частині планування розвитку транспорту при розробці ДПТ не прораховані навантаження на існуючі транспорті мережі та рівень викидів від транспортних засобів.  Будь-які посилання  на дані існуючої Комплексної схеми розвитку транспорту м. Києва не є коректними через те, що розрахункова частина програми побудована на режимах та інтенсивності використання територій відповідно до існуючого Генерального плану м. Києва до 2020 року, що вже не відповідає дійсності.

3. В частині планування розвитку комунальних мереж при розробці ДПТ не прораховані навантаження на існуючі комунальні мережі, а розвиток нових мереж не прорахований взагалі.

4. Рішенням Київради “Про основні напрямки містобудівної політики” передбачається збалансування житла та місць застосування праці між лівим та правим берегом м. Київ.  Проте запропоновані проекти ДПТ значно збільшують кількість житла за повної відсутності збалансованих проектних місць застосування праці (які мали б бути розроблені на основі комп’ютерного моделювання за всіх можливих варіантів розміщення житла, місць застосування праці та соціальної інфраструктури).

5. Встановлено, що територія, яка потрапила в межі ДПТ, була неправомірно збільшена за рахунок додавання територій, що лежать за межами червоних ліній забудови, зокрема, з’їздів з магістралей загальноміського значення та територій, що знаходяться під шляхопроводом над залізною дорогою по проспекту Возз’єднання (зі сторони Березняків, близько 0,6 га). Слід відмітити, що території, зайняті магістральними  вулицями та дорогами і будівлями, повинні обґрунтовуватися на рівні стратегічних документів та діючого законодавства в частині просторового розвитку міста – Генерального плану та комплексної схеми транспорту на основі об’єктивного прогнозу міграції населення, раціонального і збалансованого засвоєння територій.

6. Незважаючи на те, що планувальна структура території ДПТ складається з ряду відокремлених територій, наведені в обґрунтуванні проекту техніко-економічні показники прораховані для території житлової забудови, як одного цілого. Проте навіть за таких розрахунків щільність населення перевищує нормативне значення (450 людини/га), встановлене ДБН 36-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” для житлової забудови».

7. Будівництво критого ринку має бути узгодженим з адміністрацією ринку та власниками приватних будівель на його території та на територіях, прилеглих до нього.

8. Будинок по вул.. Чернігівська, 38/7 зник з проектованої території, про що його мешканців (біля 300 киян) не було поінформовано.

9. В порушення Постанови Кабінету Міністрів від 25.05.2011 № 555 не проведено громадські слухання щодо проекту ДПТ та належним чином не проінформовано громаду про плани будівництва.

10. Не оцінено вплив ДПТ на прилеглі території, громада яких не проінформована.

11. Громадськість виступає проти продовження вул. Флоренції в обидві сторони через те, що:

– дорога на даній території суперечить ст. 88 Водного кодексу України  та ст. 62 Земельного кодексу України (від запланованої дороги до берегу Русанівського каналу менше 100 метрів);

– частина запланованої дороги проходить територією скверу ім. Л. Бикова, рішення про будівництво якого було прийнято Київрадою, а також було виділено кошти з бюджету на 2015 рік на здійснення такого будівництва

– біля будинку по вул. Р. Окіпної, 18 земля, на якій планується будівництво дороги, виділена в довгострокову оренду Яхт-клубу (кадастровий номер А 20863 від 02.07.2015 р).

Всі наведені аргументи унеможливлюють будівництво дороги, тобто змін транспортної інфраструктури не відбудеться і зросте навантаження на існуючі дороги.

12. ДПТ не вирішує проблему з кладовищем домашніх тварин біля станції міської електрички «Київська Русанівка». На місці кладовища запропоновано побудувати магістраль, проте не запропоновано місця для перенесення кладовища. Пропонуємо вирішити дане питання у встановленому законодавством порядку.

13. Існуюча АЗС ТНК (зазначена станція міської електрички) залишається на ДПТ.  Проте поряд вже побудовані 2 багатоквартирні будинки і розташування об’єкту підвищеної безпеки в безпосередній близькості до них загрожує безпеці мешканців будинків.

14. Запропонована кількість будинків та очікуване зростання кількості нових мешканців не відповідає розвитку інфраструктури, зокрема:

– будівництву нових дитячих садочків (на 9000 нових мешканців планується  будівництво лише 2-х садочків на загальну місткість 300 дітей);

– будівництво нових шкіл не заплановано, а розширення існуючого 208 ліцею не в змозі закрити всі потреби нових жителів. Більш того, ліцей є спеціалізованим закладом (для учнів з 5-го класу з поглибленим вивченням математики),

– будівництво спортивних та ігрових майданчиків, майданчиків для вигулу собак, медичного закладу для дітей та дорослих не передбачено при збільшені кількості жителів району.

Відповідно до пункту 3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж:

Майданчики Питомі розміри майданчиків,
кв. м на 1 люд.
Найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків, м
Ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку 0,7 12
Для відпочинку дорослого населення 0,1 10
Для занять фізкультурою 0,2 10 – 40
Для господарських цілей 0,3 20
Для вигулювання собак 0,3 40
Для стоянки автомашин 0,8

 

15. Біля будинку по вул. Флоренції, 9, на території прибудинкового паркування  заплановано будівництво офісного центру, що суперечить інтересам громади та діючим містобудівним нормам.

16. Згідно з рішеннями Київради в зоні будівництва норматив паркомісць для житлових будинків становить 1 паркомісце на 2 квартири, тобто має бути близько 3000 нових паркомісць (не враховуючи паркомісця для перенесення існуючих ГБК). Натомість ДПТ передбачає будівництво близько 1000 паркомісць. Пропонуємо зменшити кількість житлової забудови та збільшити кількість паркінгів для приведення плану у відповідність з нормативами.

17. Порушено стадійність розробки плану забудови, оскільки в Генеральному плані 2020 територія спланована іншим чином, і відсутній зонінг.

18. Доопрацьований ДПТ (остаточна версія) має пройти всі передбачені законодавством процедури під контролем громадськості.

19. Надати доопрацьований ДПТ для ознайомлення та погодження громадськості та ініціативній групі.

20. До проведення громадських слухань, всі поданні нами зауваження та заперечення мають бути враховані або обґрунтовано по суті відхилені, з поданням офіційно на розгляд ініціативній групі в письмовій формі.».

Проігнорувати такій перелік зауважень, сподіваюся, для розробника та забудовника буде досить важко, адже чи не вперше громадськість зайняла чітку позицію і збирається взяти під свій контроль подальше доопрацювання та проходження у владних інстанціях цього ДПТ.

Під час зустрічі 31 липня 2015 року головний архітектор столиці жалівся на те, що у нього немає можливості здійснювати єдину загальноміську політику у сфері архітектури та містобудування через бездіяльність столичної архітектурно-містобудівну ради, зміну законодавства та начебто відсутності фінансування з міського бюджету роботи з підготовки таких ДПТ. За словами Сергія Целовальника, засідання архітектурно-містобудівельної ради під його головуванням раніше неодноразово проводилися у приміщенні Національної спілки архітекторів України і тепер він не може цього робити. А чи можуть тоді вважатися законними рішення секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради (АМР) при Департаменті містобудування та архітектури замість рішень зазначеної ради з розгляду будь-яких ДПТ, зокрема нашого ДПТ від 08.04.2015 (у справі № 003-а-15)? Якщо це так, то чому тоді нічого не робиться головним архітектором столиці та департаментом для продовження діяльності АМР відповідно до вимог чинного законодавства? Змінилося законодавство щодо повноважень територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) України, якій тепер має статус департаменту у місті Києві. Але ж це не підстава головному архітектору самоусуватися від знаходження необхідних для нього механізмів співпраці з цим органом ДАБІ України. А далі – ще більше. Виявляється, що у департаменту начебто через відсутність міського фінансування на підготовку відповідних ДПТ немає іншого шляху як їх розробляти виключно за кошти забудовників. Зрозуміло, що казати про якість цих планів не доводиться і, більш того, небезпідставно виникають підозри про корупційні складові при підготовки таких ДПТ. А тоді який може бути цілісний розвиток міста для киян і куди дивиться керівництво столиці в цілому? А чому сам архітектурний керманич нічого не робить для подолання корупційних діянь та забезпечення їх належного бюджетного фінансування? Під час обговорення фаховості проекту його  твердження про побудову ДПТ на червоних лініях стало ледь чи не єдиним аргументом. І тоді виникає запитання – чого варті спеціалісти самого департаменту та члени групи розробників, які чомусь перетворили підготовку ДПТ у гру з малювання різних кольорових картинок? Як бачимо, зустріч членів групи не дозволила їм отримати від головного архітектора столиці необхідні відповіді на свої запитання.

Ця зустріч виконала свою іншу функцію – було досягнуто домовленість про надання ініціативній групі офіційного ДПТ з усіма належними матеріалами за, як кажуть мокрими печатками у термін не пізніше 7 серпня поточного року. Тому очікуємо ці матеріали для їх вивчення та підготовки належних висновків. Команда розробника та забудовника має зрозуміти, що вони матимуть справу з об’єднаною громадськістю і її думку врешті-решт їм доведеться врахувати. Іншого не буде і ми докладемо усіх можливих зусиль на забезпечення невід’ємних прав киян на гідне середовище свого проживання при підготовці професійно виваженого детального плану території зазначеної території лівобережного масиву.

Олександр Чунаєв,
член ініціативної групи,
заступник голови
ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва