Підготовлені пропозиції до проекту Положення про загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання у місті Києві
21.05.2017
11 травня 2017 року у Департаменті суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації відбулася нарада з районними представниками органів самоорганізації населення (ОСН) з розгляду проекту Положення про загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання у місті Києві. Учасники наради активно обговорили цей проект і за результатами його обговорення було досягнуто рішення про створення робочої групи чисельністю у 15 осіб. До його складу зокрема увійшов депутат Київради, керівник ОСН «Комітет мікрорайону «Березняки – Тельбін» Гуманенко В.Л., який виступив на ній з певними критичними зауваженнями до запропонованого документу.
У рамках своєї компетенції мною були підготовлені низка пропозицій до 18 правових норм проекту вказаного Положення. які є принциповими зауваженнями, так і редакційними правками. Тому коротко зупинюся саме на пропозиціях принципового характеру.
1. У проекті надається механізм проведення невизначеною категорією громадян – членами територіальної громади міста загальних зборів або конференції в межах міста, району, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку чи іншого територіального утворення. Тому з цих позицій правильно розглядати такі зібрання не зібранням якихось незрозумілих істот – членів територіальної громади, а людей – містян і пропоную перейти на зрозумілий усім термін міського мешканця у назві та по всьому тексту Положення у відповідних відмінках.
2. Застосування термінології – члени територіальної громади стало такою звичною для багатьох законодавчою та нормативно-правовою практикою, що вона застосовується у різних документах на автоматичному рівні. А те, що вона не має правового визначення і відповідно стала викликати численні суперечки на місцевому рівні, чомусь фахівців до цього часу не турбує. Тому при опрацюванні нової редакції Статуту територіальної громади міста Києва була підготовлена відповідна правова норма для усунення цієї правової прогалини. Враховуючи підготовку секретаріатом Київради нового документу у сфері б безпосередньої демократії, з певними редакційними зауваженням цю норму запропоновано внести до проекту зазначеного. На моє переконання, цю ініціативу треба підтримати усім фахівцям і врешті-решт передбачити у столичному законодавстві таку правову норму.
3. Однією з слабких місць проекту цього Положення є загальність норм про врахування, часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів чи конференцій, яка на практиці може призвести до вільного трактування владою пропозицій їх ініціаторів і навіть до безпідставного відхилення вказаних ініціатив. Тому були опрацьовані пропозиції щодо деталізації дій влади з цього питання і по суті запропонував викласти більшість норм статті 16 цього Положення в новій редакції. При опрацюванні зазначеної статті документу була використана брошура «Як провести загальні збори членів територіальної громади», підготовленої у рамках проекту Українського незалежного центру політичних досліджень «Громадянин в дії».
В цілому процедура ініціювання, підготовки та проведення загальних зборів чи конференцій виписана нормально і до них суттєвих зауважень немає.
Надаю пропозиції до проекту зазначеного Положення.
1. У назві та по всьому тексту Положення замість слів «загальні збори» вживати слова «загальні збори або конференції» у відповідних відмінках.
Обґрунтування: оскільки у Києві не завжди можна провести загальні збори і Положенням застосовується такий механізм як конференція, тому пропоную у назві та тексту Положення внести зазначені зміни.
2. У назві та по всьому тексту Положення замість слів «члени територіальної громади» записати слова «містяни» у відповідних відмінках.
Обґрунтування: застосування термінології – члени територіальної громади є досить вживаною законодавчою практикою і разом з тим не має правового визначення. У проекті надається механізм проведення невизначеною категорією громадян – членами територіальної громади міста загальних зборів або конференції в межах міста, району, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку чи іншого територіального утворення. Тому з цих позицій правильно розглядати такі зібрання не зібранням якихось незрозумілих істот – членів територіальної громади, а людей – містян і пропоную перейти на зрозумілий усім термін міського мешканця у назві та по всьому тексту Положення у відповідних відмінках.
3. Розділ І доповнити новою статтею 1 такого змісту:
«Стаття 1. Визначення поняття містян та законність їх проживання у місті Києві
Містянами є мешканці (жителі) міста, незалежно від походження та місця свого народження в особах громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців і внутрішньо переміщених осіб, які зареєстровані у встановленому законом порядку і проживають у місті, мають власну або найману житлову площу у місті (крім готелів), працюють або навчаються на території міста, сплачують місцеві податки і збори або в інший спосіб підтримують місто та його мешканців, а також шанують історію, культуру і традиції міста як особисту цінність.
Законність підстав проживання жителів міста визначається відповідно до наявності документів, до яких згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні. Також законність проживання інших мешканців може визначатися за наявності паспорту або дипломатичного паспорту громадянина іноземної держави, договору оренди (найму) житлової площі у місті.».
Відповідно статті 1-18 Положення слід визначити статтями 2-19.
Обґрунтування: у чинному Статуті територіальної громади міста Києва не надано її визначення і така правова прогалина створює численні суперечки з цього питання. Для її унормування доцільно хоча на рівні Положення дати таке визначенні і вже потім записати відповідну норму до нової редакції зазначеного Статуту.
3. Починаючи з ст. 2 (за нової нумерації) замість слів «члени / членів / членам територіальної громади» записати слова «містяни / містян / містянам».
Обґрунтування: нове визначення буде більш цивілізованим і конкретним по суті проживання громадян різних категорій у Києві.
4. Статтю 3 викласти у такій редакції:
«Стаття 3. Законодавство про загальні збори
Проведення загальних зборів регулюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України, постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Положенням. який є невід’ємною частиною зазначеного Статуту.».
Обґрунтування: Закони України «Про органи самоорганізації населення», «Про доступ до публічної інформації», акти Президента України не мають жодного відношення до цього законодавства. Редакційна правка полягає у тому, що спочатку надається посилання на головний статутний документ і вже потім на відповідне Положення, яке є його невід’ємною частиною.
5. Вилучити у ст. 4 (за нової нумерації – 5) пункт IV. «У сфері забезпечення створення, повноважень та припинення діяльності органів самоорганізації населення:» з 10 підпунктами.
Обґрунтування: Викладенні у цьому пункті ст. 4 Положення повторюють аналогічні норми Закону України «Про органи самоорганізації населення» і тому недоцільно в іншому акті законодавства на місцевому рівні викладати запропоновані норми. Крім того, цим базовим законом України зазначається, що саме мешканці відповідних територій здійснюють визначені у підпунктах 1-10 дії і наділення таких функцій членів територіальної громади за місцем проживання у місті Києва (містян) є другим порушенням цього закону України.
6. Пункт 5 частини першої ст. 5 (за нової нумерації 6) викласти у новій редакції:
«5) гаражними кооперативами, житлово-будівельними кооперативами (далі – ЖБК) та об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ);».
Обґрунтування: у проекті Положення з незрозумілих підстав були не враховані діючі у місті гаражні кооперативи та ЖБК. Тому треба відновити справедливість і доповнити ними перелік ініціаторів скликання загальних зборів містян.
7. У четвертому абзаці частини 3 ст. 6 (за нової нумерації 7) після слів з комою «органів самоорганізації населення,» записати слова «гаражних кооперативів, житлово-будівельних кооперативів,».
Обґрунтування: це ж саме, що наведене до зазначеного вище пункту. Пропонується цими представниками доповнити перелік учасників загальних зборів з правом дорадчого голосу.
8. У частині 3 ст. 7 (за нової нумерації 8) після слова з комою «ОСН,» записати слово з комою «ЖБК,».
Обґрунтування: це ж саме, що наведене до зазначеного вище пункту 5 Пропозицій. Пропонується включити ЖБК до переліку організацій громадянського суспільства, які ухвалюють рішення про скликання ними загальних зборів відповідно до своїх статутних документів.
9. У частині 1 ст. 12 (за нової нумерації 13) замість слів «серія і номер паспорта» записати слова «місце проживання».
Обґрунтування: включення до списку реєстрації учасників загальних зборів цих даних є порушенням закону України «Про захист персональних даних» і може здійснюватися їх ініціаторами лише за оформленою в установленому порядку згодою власника цих даних. Коли будуть відбуватися масштабні загальні збори, при здійсненні цієї процедури можуть виникнути проблеми. Крім того, участь у загальних зборах можуть взяти іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, які не зобов’язані надавати свої паспортні дані їх організаторам. Внутрішньо переміщені особи проживають на контрольованих Україною території, а адреса їх реєстрації знаходиться на її окупованій частині. Тому доцільно паспортні дані замінити на дані про місце проживання і тоді учасник загальних зборів надає дані про одну з 2-х адрес.
10. У ст. 14 (за нової нумерації 15) цифри розташованих підряд частин «4» і «5» замінити на «5» і «6» відповідно.
Обґрунтування: у статті 14 допущена арифметична помилка у нумерації частин і тому потрібно внести редакційну правку.
11. У першому реченні частини 2 ст. 15 (за нової нумерації 16) після слова «кількості» записати слово «присутніх».
Обґрунтування: Для прийняття рішень загальних зборів необхідно чітко визначити якою кількістю – зареєстрованих або присутніх учасників це буде робитися. Пропоную взяти критерій саме присутніх учасників, що дозволятиме при прийняття рішень з визначених порядком денним питань уникати проблему наявного кворуму його учасників.
12. У назві ст.16 (за нової нумерації 17) замість слова «Врахування» записати слова «Розгляд».
Обґрунтування: вживання слова врахування є неконкретною нормою і суті статті відповідатиме інше слово – розгляд.
13. Частину 1 ст. 16 (за нової нумерації 17) вилучити.
Відповідно змінюється нумерація частин статті з 2-10 на 1-9.
Обґрунтування: Зазначена частина є декларативною і не містить конкретну норму. Механізм розгляду рішень загальних зборів або конференцій розписаний конкретно у наступних частинах цієї статті. Тому пропонується вилучити вказану частину статті.
14. Частину 6 (за нової нумерації 5) ст. 16 (за нової нумерації 17) викласти у новій редакції:
«5. За результатами розгляду рішення загальних зборів або конференції, органи місцевого самоврядування ухвалюють одне з таких рішень:
– врахувати повністю усі прийняті на них пропозиції;
– врахувати частковою – лише підтримані на них пропозиції;
– відхилити їх рішення з усіма прийнятими на них пропозиціями.».
Обґрунтування: запропонована норма має загальний характер і дозволяє органам місцевого самоврядування на свій розсуд підходити до прийняття відповідних рішень з розгляду рішень загальних зборів або конференцій. Тому запропонована деталізація цієї норми дозволить чітко виписати прийняття цими органами відповідних рішень на виконання рішень загальних зборів або конференцій. Крім того, посадові особи органів місцевого самоврядування згідно з законодавством не мають владних повноважень і відповідно вони не можуть самостійно приймати рішення про врахування, часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів або конференцій.
15. Частини 7 та 8 (за нової нумерації 6 та 7) ст. 16 (за нової нумерації 17) замінити на частини 6, 7 та 8 у такій редакції:
«6. Рішення органів місцевого самоврядування за результатами розгляду рішень загальних зборів або конференцій протягом п’яти робочих днів з дня розгляду надсилається ініціаторам скликання зборів, розміщується на офіційному веб-сайті Київської міської ради в окремому розділі і публікується в офіційному друкованому виданні Київради.
7. Органами місцевого самоврядування на виконання частково або повністю врахованих рішень загальних зборів або конференцій по кожній пропозиції розробляються конкретні заходи і ці заходи не пізніше ніж у 3-місячний термін з дня розгляду надсилаються ініціаторам скликання зборів, розміщуються на офіційному веб-сайті Київської міської ради в окремому розділі і публікуються в офіційному друкованому виданні Київради.
8. Якщо органи місцевого самоврядування не вважають за можливе частково або повністю врахувати рішення загальних зборів або конференцій, вони мають у 2-тижневий термін з дня розгляду надати їх ініціаторам вмотивоване пояснення причини такого рішення і розмістити його на офіційному веб-сайті Київської міської ради в окремому розділі.
Обґрунтування: нові редакції частин 7 та 8 (за нової нумерації 6, 7 та 8) цієї статті складають той самий механізм врахування рішень загальних зборів та конференцій, який відсутній у проекті Положення і має надзвичайно загальний характер.
16. Частину 9 ст. 16 (за нової нумерації 17) викласти у новій редакції:
«9. Рішення загальних зборів чи конференції, прийняті в межах чинного законодавства і власних повноважень, є обов’язковими для виконання органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, суб’єктами господарювання незалежно від форм їх власності та підпорядкування, громадянами та діючими у місті юридичними особами.»
Обґрунтування: у проекті Положення зазначена частина не має свого продовження і тому пропонується її записати у запропонованій редакції.
17. У частині 10 ст. 16 (за нової нумерації 17) вилучити слова «чи посадовими особами».
Обґрунтування: зазначені слова пропонується вилучити, оскільки ці особи відповідно до чинного законодавства не мають владних повноважень.
18. У ст. 17 (за нової нумерації 18) вилучити слова «та їх посадових осіб».
Обґрунтування: зазначені слова пропонується вилучити, оскільки ці особи відповідно до чинного законодавства не мають владних повноважень.
Чунаєв О.Е.,
заступник керівника, головний редактор веб-сайту
ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва