Про історію боротьби русанівців та ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівіка» з незаконно пришвартованими плавзасобами на Русанівській набережній протягом 2002-2011 років

 

27.08.2017

Зараз в групах Фейсбука багато обговорюється питання пришвартування до нижньої тераси Русанівської набережної удень 25 серпня 2017 року двоповерхового дебаркадера без назви. Його пришвартування не є випадковим, бо на набережній навпроти будинку № 8 на цьому місці раніше незаконно пришвартовувався дебаркадер «Гуцульщина». Дебаркадер пришвартований поки що у неробочому стані і після свят на ньому мабуть будуть терміново проводитися роботи з внутрішнього облаштування. Розрахунок його власника простий – затягнути внутрішній ремонт до дати завершення навігації для плавзасобів такого типу 15 жовтня поточного року і потім запустити його як ресторан на воді.

Тому коротко проінформую громадськість про історію боротьби активних русанівців та ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва протягом 2002 – 2011 років за звільнення набережної від незаконно раніше розміщених на ній плавзасобів.

Все розпочалося з пришвартування з 2000 року приватним підприємством «Фірма «Адмірал» перших 7 плавзасобів – 2 понтонів (причальним та пасажирським), теплоходів (т/х) – «Гранд», «Ірина», «Норд», «Демпург», «БТ-422». Крім цих плавзасобів до грудня 2010 року були незаконно пришвартовані до набережної 4 дебаркадери – «Венеція», ресторан «Рукола» мережі ресторанів «Козирна карта», та ж «Гуцульщина» і «Д-71». Довгий час на набережній розміщувався теплохід «Азербайджан», який потім несподівано затонув і певний створював загрозу судноплавству на Русанівській протоці та життю громадян. Також певний час на набережній незаконно швартувався корабель «Молодь з місією», на якому проходили місіонерські християнські заходи. Тобто, чисельність цих плавзасобів протягом цього часу досягало до 13 одиниць.

Русанівці зразу виступили проти цього і була створена ініціативна група (Мегалінська А.П., Щедракова М.Я., Торба Л.Т. та інші активісти), як почала звертатися з відповідними зверненнями до різних владних інстанцій. Їх зусиллями З цього питання на Русанівці були проведені громадські слухання – 22 червня 2003 року на тему «Общественность Русановки за предоставление статуса рекреационной зоны Русановской набережной», 17 липня 2003 року на тему «Фальсифікація справжньої ситуації на Русанівському масиві з боку власників фірми «Адмірал» та 16 вересня 2005 року на тему «Визволення Русанівської набережної від дебаркадерів і стоянки плавзасобів фірми «Адмірал».

З 2002 року активісти Русанівки зверталися до Київської міської державної адміністрації, її структурних підрозділів (Головного управління містобудування та архітектури, Головного управління за благоустроєм та зовнішнім дизайном, головного управління земельних ресурсів, управління охорони навколишнього природного середовища), Державного комунального підприємства «Плесо», Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві та двічі до Дніпровської райдержадміністрації. На жаль, міською та районною владами не було тоді вжито відповідних дій.

На відкритій Конференції жителів за місцем проживання 10 листопада 2007 року з цього питання були прийняті такі рішення:

«9. Вимагати від Київської міської державної адміністрації звільнення в установленому порядку акваторії Русанівських затоки та каналу від об’єктів, що розташовані без отримання необхідних дозволів або ліцензій та забруднюють навколишнє природне середовище.

11. Вважати неприпустимим руйнування діючої флори та фауни паркової і рекреаційної зон та водного басейну р. Дніпру (парк «Русанівський», Русанівський канал та територія Гідропарку) і проведення будь-якого будівництва або реконструкції з метою забезпечення конституційних прав киян на життя в чистому та здоровому навколишньому природному середовищу.».

На підтримку громадськості ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва протягом 2008 – 2010 років було направлено до владних інституцій низку звернень з відповідними вимогами.

У 2008 році ми звернулися до управління охорони навколишнього природного середовища Київської міської державної адміністрації щодо вжиття управлінням заходів із звільнення акваторії Русанівської затоки від розташованих там кораблів та причалів і надання Русанівській набережній статусу рекреаційної зони і двічі до природоохоронної прокуратури м. Києва з проханням перевірити законність знаходження плавзасобів ПП «Фірма “Адмірал». На підтримку справедливих вимог наших мешканців у 2010 році нами були направлені звернення до КП «Плесо», Київського природоохоронного прокурора та Київського транспортного прокурора.

Оскільки це питання тривалий час не зрушувалися з місця і набережна перетворилася у своєрідну «гавань» для незаконного швартування цих плавзасобів, ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва організував та провів 16 квітня 2011 року мітинг на тему: «Зупинити руйнування Русанівської набережної». Першим пунктом прийнятої учасниками Резолюції мітингу була вимога «1. Звільнити Русанівську набережну від незаконно пришвартованих плавзасобів». Резолюцію цього мітингу підтримали 1025 русанівців.

Резолюція мітингу 16 квітня 2011 року була передана керівникам виконавчої влади міста та Дніпровського району і отримала позитивний резонанс. На початку червня того ж року КП «Плесо» спільно з ДП «Адміністрація річкових портів» було здійснено відшвартування 5 незаконно встановлених плавзасобів з  Русанівської набережної, а саме т/х «Демпург», «БТ-422», т/х «Ірина», т/х «Норд» та дебаркадеру «Венеція». Пізніше були відшвартовані і інші плавзасоби та піднято з води і відшвартовано теплохід «Азербайджан».

Протягом 2002 – 2011 років активістами та нашим ОСНом була проведена величезна робота, яка врешті-решт завершилася успіхом.

Після проведеної на виконання цього мітингу реконструкції набережної та звільнення її від цих плавзасобів вона перетворилася у місце масових прогулянок і відпочинку русанівців, киян та гостей міста.

Олександр Чунаєв,
заступник керівника, головний редактор
ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва