Про дорожній рух та використання земельної ділянки для розміщення навчального корпусу № 2 Університету Грінченка на Русанівці

 

29.09.2018

Для здійснення ефективної боротьби проти незаконного модульного будівництва на Русанівці студентського гуртожитку стало важливим отримання максимально повної інформації з цього питання. І тут я використав раніше відпрацьований механізм подання до КМДА персонального запиту на отримання публічної інформації за встановлено. на її сайті формою.

По мірі отримання від КМДА відповідей на мої інформаційні запити дізнаєшся багато цікавого і починаєш бачити просто катастрофічні наслідки незаконного модульного будівництва. Я буду викладати цю інформацію так би мовити блоками для уважного вивчення та коментування. Я посилатимуся на офіційне листування для уникнення вільного трактування цих листів.

Про новий дорожній рух всередину житлового масиву

Почну з технічних умов Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Цікава деталь – ці ТУ були направлені проректорові Університету Грінченка Турунцеву О.П. 02.07.2018 за № 17954/41/11/10/01-2018 у рамках опрацювання проектної документації цього будівництва згідно з їх листом до поліції від 29.05.2018 за № 16/05-673. Як бачимо, узгодження відбулося протягом травня – липня цього року і тривало трохи більше півтора місяця.

Технічні умови викладені на 2-х сторінках цього листа і містить багато професійної термінології на виконання Закону України «Про дорожній рух». Наведу лише деякі найбільш кричущі норми з цих ТУ для зрозуміння масштабів дій на їх виконання:

– в’їзд – виїзд транспортних засобів з боку бульвару Iгоря Шамо;

– ширину заїздів та виїздів, внутрішніх проїздів з однією смугою руху 3,5м, з двома не менше 6 м, в разі влаштування тупикових проїздів передбачати майданчики для розвороту автотранспорту розміром 12 x 12;

– відкриті автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів мешканців житлово-побутових модулів, прибулого транспорту та біля об’єктів
соціально – громадського призначення, за рахунок відведеної території;

– автостоянки для людей з особливими потребами, пандуси, поручні та з’їзди, а також пониження бортового каменю;

– розроблення схеми організації дорожнього руху на стадії “Р” з впровадженням технічних засобів регулювання дорожнього руху, нанесенням ліній дорожньої розмітки, встановленням транспортного i пішохідного огородження.

Такі технічні вимоги вражають. Про які зазначені відкриті автостоянки, заїзди, виїзди та тупикові проїзди у нас на Русанівці може йти мова і який може бути організований дорожній рух всередині житлового масиву в оточенні 2 шкіл, стадіону «Русанівець», дитячого садку, дитячої поліклініки та низки прилеглих до начального корпусу житлових будинків.

Дорожній рух на Русанівці організований для автомобільного руху на Русанівській набережній, вул. Ентузіастів та 2-х бульварів: Русанівського та Ігоря Шамо. А всередині масиву діє автомобільний рух малої інтенсивний у рамках внутрішньоквартальних проїздів. яких цілком задовольняє мешканців Русанівки. І тепер поліцією пропонується за поданням Університету Грінченка організувати вже п’ятий за рахунком дорожній рух. який не може навіть фізично можливий. Таке враження. що поліція при опрацюванні цих технічних умов взагалі на побачила у цьому місці людей і вважає прилеглу до нього територію вільною від них. Це просто не вкладається в рамки уявлення про їх таку роботу і як можна після цього довіряти їх висновкам.

КК «Київавтодор» також відзначився аналогічним підходом. У підписаних заступником генерального директора цієї корпорації Головченком С.Є. технічних умовах на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід’зду № 114-4-18 пропонується передбачити проектом встановлення під’їзної дороги (під’їзду) з покриттям з асфальтобетону. Зразу виникає запитання – навіщо це проектувати та робити ? Адже дороги з таким покриттям передбачають інтенсивний авторух, який тут не може бути за своїм призначенням і відповідно не може встановлюватися у такому місці.

У цих ТУ є одна спільна риса – вони не відповідають дійсності і фізично не можуть бути реалізовані в межах території існуючого розташування навчального корпусу № 2 Університету Грінченка. Але Університет це не турбує, бо ним взята ціль на розширення території своєї інфраструктури на Русанівці.

А зазначені суб’єкти погодження в системі дорожнього руху та автомобільних доріг розглядають документи так, начебто поруч з ним вільна територія і нікого немає. Складається враження, що вони відірвані від життя і крім самих себе русанівців не бачать навіть впритул.

Історія земельного питання

Отримання Університетом Грінченка права на постійне користування земельною ділянкою під навчальним корпусом № 2 має свою історію. І такий матеріал був наданий мені департаментом земельних ресурсів КМДА листом від 17 вересня 2018 року за № 057024 – 19720.

Розпочинається вона формально з часів Радянського Союзу. Як виявилося, вона увійшла до складу земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих ся від 15.12.1959 за № 2113 «Про відвод Управлінню капітального будівництва міськвиконкому земельної ділянки (масиву) під житлове та культурно – побутове будівництво в Дарницькому районі». Можна сказати, що департамент земельних ресурсів КМДА знайшов історичний документ. На підставі цього документу був складний проект побудови нашого масиву у 1960 році і з 1961 року розпочалося його будівництво.

Відповідно до згоди Київського міського голови від 31.10.2006 за № Д-1867 товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Стафед» (директор С. Баніт) був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Київському педагогічному коледжу ім. К.Д. Ушинського за цільовим призначенням – експлуатації та обслуговування педагогічного коледжу за адресою: бул. Олексія Давидова, 18/2 у Дніпровському районі м. Києва та сформована кадастрова справа за цим номером. Замовником цього проекту виступив цей педагогічний коледж (проект № ТПВ-6425 від 05.11.2007 до справи Д-1867).

На виконання доручення від 24.11.2006 за № 299 Головним управлінням містобудування. архітектури та дизайну міського середовища КМДА був наданий висновок Головному управлінню земельних ресурсів КМДА щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки (лист від 27.03.2007 за № 19 – 2763). У ньому була зазначена містобудівна характеристика цієї земельної ділянки наступного змісту (дослівно) – відповідно до Генерального плану розвитку міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 за № 370/1804, ділянка за своїм функціональним призначенням належить до території багатоповерхової житлової забудови. І у своєму висновку Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА не заперечило відведення цієї земельної ділянки у установленому законодавством поряду для зазначеного цільового призначення. Але через 10 років ситуація кардинально змінилася, про що буде викладено нижче.

Протягом 2007 – 2009 років відбулися не просто зміни назв навчального закладу – педагогічного коледжу, а по суті було створено сучасний Університет Грінченка.

Рішенням Київської міської ради від 22.08.2007 за № 329/3163 «Про концепцію розвитку цілісної системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Києві та комплексні заходи щодо її реалізації Київський педагогічний коледж ім. К.Д. Ушинського був приєднаний до Київського міського педагогічного університету ім.. Б.Д. Грінченка. А розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.11.2007 № 1531 була припинена діяльність цього коледжу. Цей Університет виступив правонаступником майна та всіх прав і обов’язків ліквідованого коледжу. Наступним рішенням Київради від 08.10.2009 № 328/2397 був перейменований у Київський університет імені Бориса Грінченка. На виконання цього рішення Київради нею пізніше було прийнято рішення від 24.12.2009 N 905/2974 про затвердження його Статуту. Згідно з ним він став правонаступником Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів імені Б.Д. Грінченка, Київського міського педагогічного коледжу, педагогічного коледжу Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київського педагогічного коледжу імені К. Д. Ушинського, тобто 5 навчальних закладів. Новий Університет був зареєстрований Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 27 січня 2010 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 624163).

На підставі листів Університету Грінченка від 17.03.2010 за № 152, від 07.04.2011 за № 283, доручення заступника міського голови – секретаря Київради від 18.03.2010 та листа Постійної комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури від 29.03.2010 за № 29/281-345 цим товариством були внесені відповідні зміни до вказаного проекту землеустрою з врахуванням його створення, нової назви землекористувача та уточнення цільового призначення земельної ділянки. У кадастровій справі Університет Грінченка зазначений як замовник цього проекту № ПЗВ-0993 від 20.04.2015 щодо відведення йому земельної ділянки для за цільовим призначенням – експлуатації та обслуговування його будівель та споруд за цією ж адресою. У знову у відповіді не надається конкретна відповідь, коли зазначеним товариством були внесені до проекту ці зміни.

Департамент земельних ресурсів КМДА після погодження проекту рішення Київради від 05.06.2015 за № ПР-7552 у відповідності до його Регламенту передав його до Київської міської ради для розгляду. Київрада досить швидко його розглянула і 23 липня того ж року прийняла рішення за № 889/1753 «Про надання Київському університету імені Бориса Грінченка земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд університету на бульв. Олексія Давидова, 18/2 у Дніпровському районі м. Києва». Знову у відповіді не зазначено, коли саме це було зроблено. Цим рішенням був затверджений проект землеустрою щодо відведення Київському університету імені Бориса Грінченка земельної ділянки під таке цільове призначення – для експлуатації та обслуговування його будівель і споруд за вказаною адресою (категорія земель – землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 07.05.2015 N 01038-000174798-014, справа N Д-1867). Згідно з цим рішенням вказана земельна ділянку площею 1,5028 га (кадастровий номер 8000000000:63:082:0023, витяг з Державного земельного кадастру № НВ-8000128892014) надана цьому університету у постійне користування із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. Рішення набуло чинності 12 серпня 2015 року шляхом його публікації у газеті «Хрещатик».

Здавалося, що рішення прийнято, і виконавча влада має його виконувати, адже відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень. визначених законом, приймають обов’язкові для виконання на відповідній території рішення.

Нагадаю для усіх ці повноваження. визначені у земельному, самоврядному та містобудівному законодавстві.

Згідно з абзацом а) частини першої ст. 9 Земельного Кодексу України до повноважень Київської міської ради належить, зокрема, розпорядження землею територіальної громади міста. Земельні ділянки комунальної власності, на яких розташовані будівлі цієї власності, передаються закладам освіти лише на праві постійного користування (абзац сьомий частиною 1 ст. 123 та пункт а) частини другої ст. 92 Земельного Кодексу України). Згідно з частиною 1 ст. 92 Земельного Кодексу України вказане право визнається як право володіння та користування нею без встановлення строку і відповідно такий заклад не може приймати рішення про будь-які дії з розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Відповідно до абзацу 34 частини 1 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради відноситься вирішення на її пленарних засіданнях відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац другий частини 2 ст. 24 «Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). А рішення про її цільове призначення під будівництво Київрада не приймала.

Київська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади міста Києва відповідно до чинного законодавства України володіє, користується та розпоряджається об’єктами права комунальної власності, в тому числі може передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, передавати в заставу (частина 2 ст.28 Статуту територіальної громади міста Києва). Відповідно до Земельного кодексу України у комунальній власності територіальної громади міста Києва перебувають усі землі в межах міста Києва, крім земель приватної та державної власності (частина 1 ст.29 Статуту територіальної громади міста Києва).

Але далі і починається саме цікаве. У Державному земельному кадастрі записано про таке цільове призначення: 03.02 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, а видом використання записано … зазначене у рішенні Київради від 23.07.2015 її цільове призначення – для експлуатації та обслуговування будівель і споруд університету. Ці записи, зрозуміло, зроблені незаконно і хто і коли вони були внесені у відповіді Департаменту земельного кадастру немає. За нормальної ситуації їм треба було звернутися до Головного управління тепер вже Держгеокадастр у м. Києві, звідти взяти інформацію і мені її вислати. але, на мою думку, це не було навмисно зроблено із зрозумілих причин.

Натомість у відомостях про об’єкт нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно маємо запис про подвійне цільове призначення – для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд університету. А в частині державної реєстрації іншого речового права (від 04.02.2016 за № запису 13506530) зафіксовано право постійного користування земельною ділянкою. Лише в цій частині Державного реєстру було виконано рішення Київради від 23 липня 2015 року за № 889/1753.

Як бачимо, цільове призначення земельної ділянки у вказаних документах суперечать один одному, але ні владу, ні Університет Грінченка це не турбує. Більш того, одночасно у цьому Державному реєстрі маємо і незаконний запис і запис відповідно до зазначеного рішення Київради. Але це не заважає Університету Грінченка вільно оперувати цими документами для підтвердження начебто законності своїх дій. Тому маємо правову неузгодженість і вирішення її має базуватися виключно на виконання рішення Київради від 23 липня 2015 року за № 889/1753 із наступним внесенням відповідних змін до зазначених Державного земельного кадастру та Державного реєстру щодо цільового призначення земельної ділянки під навчальним корпусом № 2. Адже відповідно до Конституції України Київрада в межах своїх наведених вище повноважень, визначених законом, приймає обов’язкові для виконання на території міста рішення (частина перша ст. 144).

Про схему використання земельної ділянки за Університетом Грінченка і відповідно до чинного законодавства

Управлінню капітального будівництва міськвиконкому, яке діяло за часів УРСР, офіційно було ліквідовано лише через 10 років після отримання Україною незалежності розпорядженням КМДА від 26.11.2001 за № 2524. Київська міська рада рішенням від 28.11.2002 за № 118/278 припинила цьому управлінню право користування земельними ділянками і відповідні земельні ділянки зарахувала до земель запасу відповідних категорій. За цим рішенням Київради документи, які посвідчують право користування земельними ділянками, були передані до Головного управління земельних ресурсів КМДА. Рішенням Київради від 24.12.2009 за № 930/2999 були внесені зміни до п. 2 її рішення від 28.11.2002 за № 118/278 і ці землі були визначені як не надані у власність чи користування. Тобто, земля нашого житлового масиву з 2009 року стала частиною складу цих міських земель.

Відповідно до п. 1 розділу 11 «Перехідні положення» Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 24 грудня 2009 року № 930/2999, надані до набуття чинності цим Порядком доручення та згоди на розроблення документації із землеустрою є підставою для розроблення відповідної документації із землеустрою і вважаються дозволом Київської міської ради на її розроблення. Тому продовжила свою дію згода попереднього міського голови.

Рішенням Київради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві. Відповідно до п. 7 цього рішення Київради згоди Київського міського голови або заступника міського голови – секретаря Київради чи їх доручення (резолюції Київського міського голови або заступника міського голови – секретаря Київради), які надані у порядку, що діяв на час їх надання, є підставою (згодою, дозволом) для подальшого розроблення, розгляду, погодження, затвердження документації із землеустрою, приведення її у відповідність до чинного законодавства та прийняття рішень Київської міської ради про надання у користування або у власність цих земельних ділянок, а також реєстрації таких земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Згідно з п. 8 цього рішення Київради проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погоджені комісією з розгляду питань, пов’язаних із погодженням документації із землеустрою, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», але не затверджені Київською міською радою до 01.01.2013, розглядаються Київською міською радою після державної реєстрації таких земельних ділянок в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Оскільки розгляду та затвердження проекту зазначеного проекту землеустрою Київрадою не було зроблено до вказаної дати, то подальші дії з державною реєстрацією зазначеної земельної ділянки у державному земельному кадастрі є правомірними з одним але – із отриманої відповіді не зрозуміло хто з цих заявників саме у такому разі звертався до Головного управління Держземагенства (зараз Держгеокадастр) України у м. Києві: сам замовник, отримавши у 2006 році дозвіл Київського міського голови, КМДА або Київрада і коли це було ним зроблено.

По суті на виконання цього рішення Київради у Державному земельному кадастрі наведена інформація про документ, на підставі якого відбулася державна реєстрація земельна ділянка – проект землеустрою від 17.09.2014 і Головним управлінням Держземагенства у м. Києві вона була здійснення 02.20.2014. Таким чином виникли правові підстави для наступного розгляду Київрадою цього проекту землеустрою.

Черговим рішенням Київради від 04.03.2015 № 195/1060 до цього тимчасового порядку були внесені зміни і був затверджений у новій редакції як Порядок. Цим Порядком висуваються нові норми, але їх виконання потребувало відповідного рішення Київради і вже відпала необхідність у зазначеному вище дозволі на отримання права на постійне користування.

Якщо підійти до виконання рішення Київради від 23 липня 2015 року за № 889/1753, то його слід визначити таким як не виконане, що б посадовці КМДА не казали з цього приводу. Саме це рішення слід розглядати частиною ланцюгу рішень з питання виконання своїх повноважень у земельних питаннях і до нього немає жодних зауважень.

А ось подальші дії виконавчої влади протягом 2017 – 2018 років стали прямим порушенням як її попередніх дій, так і законодавства в цілому і про це докладно написано в інших статтях на нашому веб-сайті.

Про незаконні дії з використання земельної ділянки та початку її забудови

Тепер підходимо до головного – застосованої незаконної та законної схем використання зазначеної земельної ділянки та початку її забудови.

Вирішення зазначеного земельного питання відповідно до чинного законодавства розпочалося з від 31.10.2006 і завершилося 23.07.2015. тобто тривало понад трохи більше 7 років та 8 місяців. При цьому прийняте формулювання цільового використання земельної ділянки відповідає також позиції від 27.03.2007 попереднього структурного підрозділу існуючого зараз Департаменту містобудування та архітектури КМДА. А далі ми маємо незаконні записи у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі щодо цільового призначення земельної ділянки, які зроблені протягом 12.08.2015 – щонайменш дати отримання інформаційної довідки 01.03.2016. Вказані записи орієнтовно були зроблені протягом 4 місяців та 2 декад.

Інші порушення були вже зроблені структурними підрозділами КМДА і базуються на незаконних записах у цих документах, які були зроблені протягом з підготовки та прийняття розпорядження КМДА від 21.08.2017 № 1009 «Про встановлення швидкомонтованих будівель – мобільних житлово-побутових модулів на території Київського університету імені Борису Грінченка на бульварі Ігоря Шамо, 18/2 у Дніпровському районі» до дати отримання останнього документу за результатами погодження незаконного проекту будівництва цих модулів від 13.08.2018. Ці незаконні дії зайняли у часі щонайменше трохи менше року.

Після затвердження цього розпорядження КМДА протягом 07 лютого – 02 липня 2018 року Університет Грінченка незаконно направив і отримав погодження технічних умов від різних владних інстанцій, тобто протягом більше 4 місяців та 3 тижнів

Таким чином після опрацювання отриманих відповідей на мої запити вдалося з’ясувати в принципі увесь правовий механізм дій з використання земельної ділянки та дій з початком будівельних робіт. На цьому з’ясування картини дій влади та Університету Грінченка не завершується і продовжуватиметься далі. Як кажуть, далі буде.

Олександр Чунаєв,
головний редактор веб-сайту ОСН «КМ «Русанівка»