Про ініціювання надання мікрорайону Русанівка статусу міської пам’ятки архітектури та містобудування ХХ століття
30.05.2019
Внаслідок ресторанізації набережної, зокрема незаконної побудови 2-х відомих всім русанівцям ресторанів на території паркової зони, та незаконної побудови та функціонування авто мийки на місці колишньої автостоянки навпроти будівлі колишнього готелю «Славутич» під загрозою опинилася унікальність нашого острову. Тому виникла нагальна необхідність визначитися, як нам її зберегти у такій ситуації. Оскільки усі посадовці чомусь забули, у чому вона полягає, ще раз згадаємо особливість проектування та побудови нашого мікрорайону.
Русанівка протягом 1961 – 1974 років була побудована на місці заплавних територій лівого берега р. Дніпра і у цьому році виповнилося 45 років з часу основної її забудови. 15 років тому у мікрорайоні був побудований останній житловий будинок. 23 травня 2019 року виповнилося 50 років з утворення Дніпровського району м. Києва і 18 років перебування нашого мікрорайону у його складі. Не можна не згадати, що 27 грудня минулого року виповнилося 100 років з народження народного архітектора СРСР, народного архітектора Української РСР Вадима Ладного, головного автора проекту побудови Русанівки.
Проект комплексної забудови Русанівки розробили архітектори Г.С. Кульчицький, В.Є. Ладний, інженери М.В. Пестряков, В. С. Коваль та А. С. Штекель (ініціали останнього російською мовою). Ці архітектори також були авторами проекту будівлі колишнього готелю «Славутич», який був побудований одночасно з будівництвом Русанівки у 1966 – 1972 роках. В. С. Коваль також є автором проекту Венеційського мосту, побудованого за його проектом у 1966 році.
При будівництві нашого мікрорайону вперше в практиці радянського містобудування був застосований метод освоєння річкової заплави шляхом гідронамиву і підняття відміток територій, що забудовуються, до незатоплюваного рівня в період весняних паводків. На величезній території в 130 га в 1960-1961 рр.. був виконаний комплекс найскладніших робіт по створенню штучного рельєфу шляхом гідронамиву 4,1 млн. куб. м піску (інженер Пестряков М. В.). Відмітка щорічно затоплюваної заплави Дніпра була піднята на 3-5 м , а за інформацією Вадима Ладного – на 5-7 метрів до позначки незатоплюваності. Це вдалося зробити завдяки поглибленню Русанівскої протоки і штучному прокладанню проточного обвідного каналу довжиною 2 тисячі 700 метрів, глибиною 3-4 метри і 40 метрів завширшки. Довжина Русанівської протоки складає 6,8 км. І лише після цього на острові розпочалося масштабне житлове будівництво. Упродовж наступних 13 років штучний піщаний острів був забудований дев’яти – та шістнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тис кв. метрів.
Цей метод житлового будівництва став революційним у подальшому містобудуванні і був пізніше успішно застосований у ХХ столітті при будівництві інших житлових масивів нашого міста. Він був використаний протягом 1973 – 1980 років при будівництві мікрорайону Оболонь шляхом освоєння річкової пойми відповідно до прийнятого у 1967 році генерального плану розвитку Києва і протягом 1980 – 1990 років при інженерній підготовці та будівництві житлових масивів Троєщина, Осокорки та Позняки.
В основу архітектурного планування Русанівки було покладено принцип функціонального зонування території, спеціального розміщення житлової забудови, що виключає шум міського транспорту, захищає від пилу, створює належне провітрювання та забезпечує пряму дію сонячних променів (сонячної інсоляції). Між житловими будинками створені великі відстані, що створило зручну їх орієнтацію для проживання русанівців у них і уникнути прямого спостереження з вікон іншого будинку за своїм проживанням. Велику увагу при її проектуванні було приділено об’ємно-просторовій композиції житлового масиву та розкриттю мальовничих пейзажів дніпровських островів та правого берегу Києва з Русанівській набережній, зокрема з території єдиного на ній оглядового майданчика. Мікрорайон був побудований на відстані від промислових підприємств і це дозволило уникнути вплив їх діяльності на життя у мікрорайоні. Русанівка була побудована з розвиненою транспортною (5 мостів), торговою, соціально-культурною (2 кінотеатри, 2 поліклініки, дитячі майданчики, школи та дитячі садки) та побутовою інфраструктурою і комплексно охоплювала 3 частини її загальної території, яка була на той час однією з кращих. Мікрорайон був розрахований на проживання у ньому до 45 тис. людей.
Одночасно з побудовою мікрорайону була намита територія коси і на ній сформувався за цей час унікальний та єдиний на всій лівобережній частині міста куточок живої природи на штучному ґрунті, своєрідний природний та ландшафтний парк. Русанівська набережна разом з косою стали улюбленим місцем прогулянок, літнього відпочинку на її пляжних місцях та занять активними фізичними справами. Русанівська протока разом з каналом і зеленими просторами мікрорайону створили особливий мікроклімат, якого немає в інших мікрорайонах.
Експерти вважають побудований житловий масив визначною пам‘яткою не лише міської, а й загалом української архітектури та житлового будівництва другої половини ХХ століття. ОСН «КМ «Русанівка» як представницький орган частини русанівців підтримує таку думку експертів і вважає її визнання важливою запорукою подальшого збереження мікрорайону у його унікальному містобудівному вигляді.
На засіданні ОСН «КМ «Русанівка» 16 травня поточного року серед інших питань порядку денного було розглянуто питання збереження нашої містобудівної унікальності і прийнято рішення про ініціювання надання мікрорайону статусу міської пам’ятки архітектури та житлового містобудування ХХ століття. Ми звернулися до міської влади та депутата Київради Маляревича О.В. з пропозицією підтримати нашу ініціативу і вжити у встановленому пам’яткоохоронним законодавством порядку відповідні дії щодо його отримання із внесенням цього статусу до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Парк відпочинку на Русанівській набережної разом з прилеглою до нього косою з 03 лютого 2010 року увійшов до території пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра». З наданням житловій частині Русанівки зазначеного статусу увесь масив став би суцільною пам’яткоохоронною територією місцевого значення.
Про їх розгляд ми будемо інформувати русанівців через наш вебсайт та групу Фейсбука «Громадська платформа Русанівки».
Олександр Чунаєв,
головний редактор вебсайту та член ОСН «КМ «Русанівка»