Про вшанування пам’яті видатного архітектора України Вадима Ладного

 

12.06.2019

У 2019 році ми маємо кілька важливих для історії Русанівки історичних дат, які заслуговують на нашу увагу.

У цьому році виповнилося 45 років з часу основної забудови унікального за проектом мікрорайону Русанівка. 23 травня 2019 року виповнилося 50 років з утворення Дніпровського району м. Києва і 18 років перебування нашого мікрорайону у його складі. Не можна не згадати, що 27 грудня минулого року виповнилося 100 років з народження народного архітектора СРСР, народного архітектора Української РСР Вадима Євстахійовича Ладного, одного з авторів проектування нашого мікрорайону та однієї з її будівель – 16-поверхового готелю «Славутич».

Як відомо киянам та фахівцям наш мікрорайон створено штучним шляхом на відміну від звичних методів злійснення житлового будівництва у Києві. При будівництві нашого мікрорайону вперше в практиці радянського містобудування цим колективом був застосований метод освоєння річкової заплави шляхом гідронамиву і підняття відміток територій, що забудовуються, до незатоплюваного рівня в період весняних паводків. На величезній території в 130 га в 1960-1961 рр.. був виконаний комплекс найскладніших робіт по створенню штучного рельєфу шляхом гідронамиву 4,1 млн. куб. м піску (інженер Пестряков М. В.). Відмітка щорічно затоплюваної заплави Дніпра під час цих робіт була піднята на 3-5 м. За інформацією архітектора Вадима Ладного – на 5-7 метрів до позначки незатоплюваності і на ці роботи пішло понад 5 млн. кубів піску. Це вдалося зробити завдяки поглибленню Русанівскої протоки і  штучному прокладанню проточного обвідного каналу довжиною 2 тисячі 700 метрів, глибиною 3-4 метри і 40 метрів завширшки. Довжина цієї протоки складає 6,8 км. І лише після цього на острові розпочалося масштабне житлове будівництво. Упродовж наступних 13 років штучний піщаний острів був забудований дев’яти – та шістнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тис кв. метрів.

Цей метод житлового будівництва став революційним у подальшому містобудуванні і був пізніше успішно застосований у ХХ столітті при будівництві інших житлових масивів нашого міста. Він був використаний протягом 1973 – 1980 років при будівництві мікрорайону Оболонь шляхом освоєння річкової пойми відповідно до прийнятого у 1967 році генерального плану розвитку Києва і протягом 1980 – 1990 років при інженерній підготовці та будівництві житлових масивів Троєщина, Осокорки та Позняки.

В основу архітектурного планування Русанівки цим колективом було покладено принцип функціонального зонування території, спеціального розміщення житлової забудови, що виключає шум міського транспорту, захищає від пилу, створює належне провітрювання та забезпечує пряму дію сонячних променів (сонячної інсоляції).  Між житловими будинками створені великі відстані, що створило зручну їх орієнтацію для проживання русанівців у них і уникнути прямого спостереження з вікон іншого будинку за своїм проживанням. Велику увагу при її проектуванні було приділено об’ємно-просторовій композиції житлового масиву та розкриттю мальовничих пейзажів дніпровських островів та правого берегу Києва з Русанівській набережній, зокрема з території єдиного на ній оглядового майданчика. Мікрорайон був побудований на відстані від промислових підприємств і це дозволило уникнути вплив їх діяльності на життя у мікрорайоні. Русанівка була побудована з розвиненою транспортною (5 мостів), торговою, соціально-культурною (2 кінотеатри, 2 поліклініки, дитячі майданчики, школи та дитячі садки) та побутовою інфраструктурою і комплексно охоплювала 3 частини її загальної території, яка була на той час однією з кращих. Мікрорайон був розрахований на проживання у ньому до 45 тис. людей.

Одночасно з побудовою мікрорайону була намита територія коси і на ній сформувався за цей час унікальний та єдиний на всій лівобережній частині міста куточок живої природи на штучному ґрунті, своєрідний природний та ландшафтний парк. Русанівська набережна разом з косою стали улюбленим місцем прогулянок, літнього відпочинку на її пляжних місцях та занять активними фізичними справами. Русанівська протока разом з каналом і зеленими просторами мікрорайону створили особливий мікроклімат, якого немає в інших мікрорайонах.

Зрозуміло, що зараз мікрорайон дуже змінився внаслідок різних об’єктивних та суб’єктивних причин. На час незалежної України ми вже отримали незаконні будівництва та перебудови за корупційними схемами, про що чудово знають русанівці та свідомо ігнорується нашою міською владою. Але містобудівна та природна особливості збереглися до цього часу і за це ми дуже вдячні нашому видатному архітектору Вадиму Ладному. Таке згадування є важливим, на наше переконання, для збереження цієї унікальності, яка ну дуже тягне бажаючих її використати заради своїх бізнес-інтересів або корпоративних інтересів незважаючи на руйнівні наслідки таких дій для цілісного розвитку нашого острову.

Постать В.Є. Ладного заслуговує нашої історичної пам’яті, адже він особисто вніс значний вклад у архітектурно-містобудівний розвиток Києва протягом 1950 – 1980 років минулого століття і за свого активного професійного життя реалізував у співпраці з іншими архітекторами багато містобудівних проектів. Серед його досягнень є зокрема центральний поштамт на вул. Хрещатик (1953–1958), житловий будинок на вул. Хрещатик, № 29 з вбудованим кінотеатром (1955), корпус гуманітарних інститутів НАН України на вул. М. Грушевського, № 4 (1953–1958), перший в Києві та в СРСР панорамний кінотеатр «Кінопанорама» (1957-1958), міський річковий вокзал (1961), навчальні корпуси та студентські гуртожитки Київського національного університету ім. Т. Шевченка на проспекті академіка В. Глушкова (1975–1990), житловий район Оболонь з торговим центром і двома 20-поверховими експериментальними житловими будинками, що зводилися методом підйому поверхів (1978–1985), архітектурні і містобудівні частини мосту ім. Патона (1953), житлова забудова проспекту Перемоги, № 1–7 (1960–1965) і торговий центр та житлові будинки на проспекті Перемоги, № 9–33 (1965–1970), житловий будинок з магазином «Кни­га України» на вул. Дмитрівська (1987), житловий будинок у Бессарабському проїзді (1995).

Враховуючи збережену до цього часу містобудівну особливість житлового масиву, існування такої зеленої зони мікрорайону як Парк відпочинку на Русанівській набережній і наведені вище історичні дати ОСН «КМ «Русанівка» як представницький орган частини русанівців виступає з ініціативою вшанувати пам’ять видатного архітектора В.Є. Ладного (27.12.1918, Харків – 19.08.2011, Київ). Ця ініціатива були розглянута на його засіданні 16 травня 2019 року і була усіма одноголосно підтримана. На виконання цього рішення нами були підготовлені листи ОСН «КМ «Русанівка» від 11 червня 2019 року до 4-х адресатів з відповідними пропозиціями щодо вшанування його пам’яті на Русанівці. У листі до міського голови, голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Кличка В.В. (№ 40) ми запропонували перейменувати Парк відпочинку у Парк відпочинку імені архітектора Вадима Ладного та встановити йому пам’ятник на території нашого Парку відпочинку (орієнтовно у кінці набережної навпроти масиву Березняки). У листах до голови Дніпровської райдержадміністрації, депутата Київради Маляревича О.В. та президента Національної спілки архітекторів України Гусакова В.М. (№№ відповідно 41, 42, 43) ми звернулися з проханням підтримати нашу ініціативу і звернутися до КМДА з цими пропозиціями щодо їх реалізації.

Прийняття рішення про вшанування його пам’яті стане не лише благородним кроком міської влади по відношенню до автора унікальної побудови нашого мікрорайону, а й дозволить доповнити історію Русанівки постаттю цього видатного українця, її зодчого. Завдяки цьому він зможе бути гідно представленим вже на самій Русанівці і русанівці зможуть гордитися ним на своїй набережній так само, як пам’ятником на перетині Русанівського бульвару та вул. Русанівська набережна нашому видатному письменнику М.В. Гоголю.

Наскільки міська влада готова прислухатися до нашої ініціативи і як інші адресати готові їх підтримати та зробити відповідні звернення, ми подивимося. Наша ініціатива стане певним маркером оцінки їх відношення до русанівців і історії побудови унікального мікрорайону та її і сторичних дат. Про результати розгляду ними наших листів ми проінформуємо пізніше на нашому вебсайті та у групі Фейсбуку «Громадська платформа Русанівки ОСН «КМ «Русанівка».

Олександр Чунаєв,
головний редактор вебсайту ОСН «КМ «Русанівка»
та адміністратор групи Фейсбуку «Громадська платформа Русанівки ОСН «КМ «Русанівка»