Про результати експертно-соціологічного опитування стосовно якості ЖКП

 

ВСЕУКРАЇНСЬКА КОАЛІЦІЯ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

ОСН «КОМІТЕТ МІКРОРАЙОНУ «РУСАНІВКА» м. КИЄВА

РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

«ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ – ПІД КОНТРОЛЬ ГРОМАДСЬКОСТІ»

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНО-СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ

Комітетом мікрорайону «Русанівка» було проведено експертно-соціологічне опитування, і його результати узагальнено за визначеною табличною формою. У опитуванні взяли участь 111 громадян. Надаємо його найбільш значущі узагальнені результати.

Якість житлово-комунальних послуг (далі – ЖКП) задовольняє у незначній мірі понад 61% опитуваних. До третини столичних учасників опитування задоволені у значній мірі якістю цих послуг.

Таблицею було запропоновано оцінити якість кожної з 9 ЖКП (електро-, водо- та газопостачання, гаряче водопостачання, опалення, функціонування ліфту, утримування будинку та домових систем, утримування місць загального користування у домі та утримування прибудинкової території) по 5 категоріям (дуже погано, погано, задовільно, добре, дуже добре). Опитування показало, що більшість його учасників визначили їх якість задовільно та добре. Третьою оцінкою стала категорія погано. Інші 2 категорії є незначними.

Організацію надання цих послуг було запропоновано оцінити у 3 категоріях – добре, терпимо та нінащо не годиться. Друга оцінка отримало значну підтримку – від 60 до 77,5 %. Оцінка добре по більшості послуг переважає оцінку нінащо не годиться.

У таблиці було запропоновано 5 конкретних пропозицій з покращення ситуації з наданням ЖКП. 3 з них знайшли значну підтримку: на першому місці пропозиція щодо посилення громадського контролю за діяльністю комунальних служб та підприємств з надання цих послуг (36,9%), на другому місці – повсюдне створення ОСНів та делегування їм органами місцевої влади повноважень і відповідного фінансування з вирішення основних питань ЖКГ по місцю проживання (28,8%) та на третьому місці – повсюдне створення власниками приватизованих квартир об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) (18,0%).

Другий блок опитування стосується звертань громадян щодо якості надання їм послуг.

Лише більше третини опитуваних за останній рік зверталися стосовно незадовільної якості ЖКП. Менше четверті учасників опитування зверталися від 1 до 3 разів за цей період. До 28 % громадян зверталися індивідуально з цих питань. Кількість колективних (групових) скарг при цьому порівняно з індивідуальними була подано менше у понад 4 рази. Найбільше опитувані зверталися стосовно незадовільної якості ЖКП до підприємств, що надають ці послуги – до 28%, та до комунальних служб – до 10%. Понад п’ятої частини опитаних не задоволені отриманими відповідями на свої скарги і лише трохи більше 7 відсотків – задоволені повністю. Понад 8 відсотків респондентів відмітили, що з тих відповідей, які не були отримані взагалі, вони стосувалися підприємств з надання ЖКП.

Дуже значна кількість опитуваних фактично не бачать взаємодії між населенням, ОСНами, міськрадою, комунальними службами та підприємствами з надання ЖКП. Навіть якщо була незначна зазначена взаємодія, то респонденти виділили її при наданні таких видів цих послуг як електропостачання – 36,9% та функціонування ліфту – 20,7%.

Значна частина опитуваних не поінформовані про можливості особистої участі у покращенні зазначених послуг – понад 48 відсотків. Питання поставлено не зовсім коректно, бо покращити їх якість може лише виробник або постачальник ЖКП.

Із зазначених варіантів отримання інформації про роботу органів місцевої влади з вирішення житлово-комунальних проблем найбільш популярними виявилися такі: місцеве телебачення – до 46%, місцева преса – понад 41% та розміщення інформації в Інтернеті – 31,5%.

Понад 87 відсотків респондентів не приймали особисто участь у підготовці та прийнятті рішень і розпоряджень міської влади з покращення якості ЖКП.

Більшість опитуваних фактично – понад 77% громадян – не бачать впливу громадян на діяльність з вирішення житлово-комунальних проблем.

До 48% респондентів через ЗМІ отримували повідомлення про акти законодавства, які надають їх можливість здійснювати громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та підприємств з надання ЖКП. При цьому до 30% опитуваних такої інформації взагалі не мають.

Переважна більшість громадян – до 92% – не брали жодного разу особисту участь у здійсненні громадського контролю за діяльністю вищезазначених органів та підприємств.

В окремий пункт таблиці були зведені дані про 111 опитуваних.

Більшість з них (98 громадян або понад 88%) складають такі респонденти: інші громадяни (пенсіонери, мешканці, ветеран праці, службовець) – 36 осіб, працівники системи місцевого самоврядування, депутат місцевої ради – 32 особи, активісти, члени ініціативних груп – 17 осіб та члени правління громадської організації, ОСН, ОСББ – 13 осіб. Більшість опитуваних – 89 громадян або понад 80% – мають середній сукупний дохід сім’ї у місяць, включаючи всі джерела (пенсію, стипендію, зарплату, грошова допомога, інші доходи) протягом останнього року у розмірі 1500-3000 та більше 3000 грн. У опитані взяло участь до 51% жінок та до 49 % чоловік відповідно. Слід відзначити найбільш високу участь опитуваних з такими віковими цензами: 46-54 років (28 громадян або понад 25%) та 36-45 років (22 громадянина або до 20%).

82 громадянина проживають у будинках комунальної власності, а інші 29 громадян – у будинках ОСББ та ЖБК.

 

 

Проект «Житлово-комунальні послуги – під контроль громадськості» реалізується ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».  Думки висвітлені на цій сторінці, є винятковою відповідальністю ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» та не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США, Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.