На Русанівку знову прийшли плавзасоби

 

10.09.2017

Тепер можна стверджувати, що розпочалася друга хвиля законного – незаконного пришвартування плавзасобів до Русанівської набережної. Нагадаю багатьом – перша така масова навала розпочалася у 2000 році і на квітень 2011 року на ній стояло до 13 плавзасобів. Лише організований ОСН «Комітет микрорайону «Русанівка» м. Києва 16 квітня 2011 року мітинг став початком завершення їх перебування в акваторії Русанівської протоки на набережній. Як тоді нам здавалося, більше цього не повториться. Детальна історія боротьби за звільнення набережної від них протягом цього часу викладені у відповідній статті на нашому сайті.

На жаль, події у серпні – вересні 2017 року показали інше.

Першим у цій хвилі став двоповерховий дебаркадер без назви 25 серпня 2017 року і не було зрозуміло тип цього плавзасобу, його власник і правові підстави його пришвартування. Всередині цього дебаркадеру немає людей і не укладено прохід до нього, що не дозволяє зайти до нього.

Лише пізніше стала відома інформація про нього та його власника завдяки розміщених депутатом Київради Олесем Маляревичем в групах соціальної мережі Фейсбуку сканкопій відповідних документів.

07 вересня 2017 року до цього дебаркадеру під назвою «КУПІДОН» довжиною до 15 п.м. було пришвартовано 4 понтони, один з яких має ангарну споруду, і тепер ми вже маємо комплекс плавзасобів.

Події 25 серпня та 07 вересня 2017 року викладені у фотоальбомі.

Скоріш за все власником дебаркадеру з причалами є ТОВ «Вейк клуб № 1» (№ ідентифікаційного коду 38663560; місцезнаходження: проспект Оболонський, 18, м. Київ, 04205, дата та № запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04.04.2013 за № 10691020000030081, р/р 26001052673391 в ПАТ «Приватбанк», МФО 320649). Керівником цього ТОВ є Кірімов Антон Іскандерович. Зазначена інформація наведена з витягу з вказаного Єдиного державного реєстру та договору на надання послуг.

Цей ТОВ в особі його директора як Замовник уклав договір з ДП «Адміністрація річкових портів» в особі його директора Бомчака Сергія Івановича як Виконавцем № 01/07-368 від 30 липня 2017 року. Договір укладено на 3 роки. У Державному судновому реєстрі України Укрморрічінфпекції він зареєстрований під № УРС-233 від 10 червня 2014 року і має стоянкове призначення.

Договір містить такі реквізити підприємства – юридична адреса: вул. Електриків, 14, 04071; фактична адреса: вул. Мельникова, 40, 04119; р/р 26007000023786 в Укрексімбанку; МФО 322313; код у Єдиному державному реєстрі № 33404067.

Згідно з першою сторінкою сканкопії зазначеного договору права та обов’язки його сторін визначені таким чином. Виконавець зобов’язаний надавати послуги по стоянці плавзасобу Замовника біля ГТС (гідротехнічної споруди) Виконавця; надавати послуги по швартуванню плавзасобу Замовника …; утримувати ГТС в належному технічному стані. у свою чергу Виконавець має право вимагати від Замовника своєчасного належного здійснення всіх платежів за надані послуги (пункт 3.1. підпункти 3.1.1 – 3.1.3, пункт 3.2. підпункт 3.2.1 договору). Через відсутність сканкопії другої сторінки цього договору не можна до кінця ознайомитися з правами Виконавця і правами та обов’язками Замовника.

Але й до цих норм договору є запитання. Так, за дотриманням Замовником стану екології акваторії Русанівської набережної у місці стоянки вказаного дебаркадеру Виконавець не слідкує і це призведе до ще сильнішого погіршення її стану – більшого зростання водоростей та цвітіння води. І це робиться зараз на фоні ремонту верхньої частини самої набережної, що буде зводити нанівець ці роботи. А про яке утримання набережної зазначеним державним підприємством можна казати, коли бетонні плити потріскалися на всій території набережної і через ці тріщини виросли деревці, дно замулено і заросло водоростями.

Розміщена в Інтернеті стаття містить цікаву інформацію про клан Кірімових. Сам директор цього ТОВ є також виконавчим директором ресторану «Козачок Совки», а його батько – співвласником мережі ресторанів «Козирна карта». За цією статтею його вважать лідером київської організованої злочинної групи за прізвиськом «Татарін».

І тут згадується факт з першої хвилі незаконного пришвартування плавзасобів протягом 2000-2011 років. Навпроти сьогоднішнього Фуршету тоді стояв один з ресторанів зазначеної мережі ресторанів.

Так що зараз ми маємо друге повернення Кірімова – старшого до нас і така ситуація є неприйнятною для русанівців.

Русанівська набережна в частині виходу до води є дійсно гідротехнічною спорудою з берегозміцнювальним призначенням. Відповідно вона не призначена для швартування та стоянок плавзасобів, про що чудово знають у вказаному державному підприємстві. Тому ними було винайдено оригінальне формулювання – біля набережної, що є порушенням законодавства з цих питань.

Як ми бачимо, зазначено ТОВ прийшло тут робити гроші і здаватися на милість не збирається. Про дотримання екології ними годі й казати. Тут мабуть будуть і галас, і салюти і феєрверки і ми можемо отримати вже поруч другий Гідропарк. Хіба нам це потрібно ? Тому бравадою і одним листом депутата Київради навряд чи вдасться обійтися. ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» докладе усіх можливих зусиль проти такого подарунку зазначеного державного підприємства. Да й наші островітяни мають готуватися у разі необхідності до рішучих дій щодо звільнення набережної від бізнесменів на воді, бо хто тоді це зробить окрім нас з Вами.

Боротьба за чисту набережну виходить на нове коло і русанівці мають виступити гуртом. Інакше ми втратимо нашу набережну в цій частині її території назавжди і екологічний стан берегу акваторії Русанівської протоки внаслідок цього буде суттєво погіршено.

Олександр Чунаєв,
головний редактор веб-сайту
ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» м. Києва